Безцінний дар (За розповіддю О. Генрі “Дари волхвів”)

За євангельською легендою, коли народилося немовля Ісус, на сході спалахнула зірка. Три мудреця-волхва, побачивши її, зрозуміли, що народився спаситель світу і вирушили вклонитися йому. Вони принесли дари – дорогоцінні пахощі. За переказами, звідси пішов звичай в Різдво обдаровує близьких і знайомих.

О. Генрі по-своєму обіграє переказ. Переддень Різдва в маленькій квартирі, де панує “не те що волаюча злидні, але красномовно мовчить бідність”. Юна дружина хоче вибрати подарунок для чоловіка.

Вони нескінченно люблять один одного,

і ніякі скарби не здаються Делле гідними чоловіка. Але на долоні блищать монетки – один долар вісімдесят сім центів, зібрані довгої найжорстокішої економією. Як бути?

Два справжніх скарби є у сім’ї: розкішне волосся Делли і золотий годинник, що дісталися Джиму від батька. Правда, годинник висять на обдертому шкіряному ремінці…

Вихід Делла знаходить швидко: вона продає своє волосся, купує ланцюжок для годинника, молячись лише про одне: тільки б не розподобатися чоловікові. Але коли вона вручає йому подарунок, виявляється, що годин немає: Джим продав їх, щоб купити дружині черепаховий гребінь.

Сумний

фінал: подарунки виявилися “дуже хороші”. Щасливий фінал – чоловік і дружина зробили один одному безцінний подарунок: любов, відданість, нехитру готовність пожертвувати один для одного найбільшими скарбами.

О. Генрі робить мудрий висновок: волхви принесли дари, але серед них не було самого головного. Письменник не називає його, але нам зрозуміло, що цей дар – любов і вірність. Їх не купити, навіть якщо в кишені у вас мільйон доларів і вісімдесят сім тисяч.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Безцінний дар (За розповіддю О. Генрі “Дари волхвів”)