Мова – це безцінний скарб народу, а слова – коштовні камінці, з яких цей скарб складається. Майстерно відшліфувати їх – це справа не з легких, але зробивши її, можна милуватися витонченою красою цих дорогоцінностей.
Слово є великим ділом. Великим, бо ним можна як з’єднати людей, так і роз’єднати їх, зробити боляче й образити. Словом можна заслужити любов, а можна домогтися ворожості та ненависті.
Розмовляючи, варто не забувати українське прислів’я, в якому йдеться, що слово мов горобець, який, якщо вилетить, то вже не спіймаєш.
Словом
Любляче слово рідної людини спроможне окрилити, вселити спокій та впевненість.
Тому слова слід підбирати ретельно, щоби не заподіяти шкоди людині, з якою розмовляєш. Варто й берегтися лихого слова, бо удар від нього буває надто болючим і закарбуватись в пам’яті надовго.
То ж слід берегтися такого слова, яке роз’єднує людей, робить їх чужими один для одного, збільшує між ними