БАДНЯК (ВЕСЕЛЯК, БЕДНІДА)

БАДНЯК (ВЕСЕЛЯК, БЕДНІДА) – дерево-тотем, що було носієм різних природних і господарських благ для українця. Свято Б. відбувалося наприкінці весни. В лісі вибирали дуб чи сук, зверталися до нього з співами як до помічника в господарстві.

По тому зрубували і, прикривши стовбур кожухами та килимами, врочисто везли в городище чи селище. На обійсті, куди привозили, влаштовували святкову зустріч. Господиня дому обсипала Б. зерном, хмелем, горіхами, примовляючи: “Я тебе пшеницею, а ти мені дай хлопчиків, худобу, жито-пшеницю й всякого щастя”.

Господар дому підносив високо вгору гілки Б., промовляючи: “Хай так високо росте пшениця, ячмінь, жито, овес, коноплі і всяке зілля”.

Після обрядової вечері кожен учасник ніс додому гілку дерева як запоруку щастя.

Свято Б. було своєрідним табу на винищення гаїв, лісів і пущ. В образі Б., на думку вчених, відбилося первісне уподібнення своєму тотему – дереву. Найдовше зберігся культ Б. у сербів, предки яких занесли це свято з верхів’я Дніпра.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

БАДНЯК (ВЕСЕЛЯК, БЕДНІДА)