” Гайдамаки ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.
ПАСПОРТ ТВОРУ
Рід літератури “Гайдамаки” : Ліро-епос.
Жанр “Гайдамаки” : Героїко-історична романтична ліро-епічна поема-епопея.
Тема “Гайдамаки” : зображення Коліївщини – боротьби українського народу проти польської шляхти.
Ідея “Гайдамаки” : звеличення національно-визвольного руху України та його героїв – лицарів Коліївщини; тверда віра в безсмертя українського народу, у його краще майбутнє;
Герої “Гайдамаки” : Ярема Галайда, Оксана, батько Оксани – титар, Іван Гонта, Максим Залізняк, шинкар Лейба, кобзар Волох. Головним героєм поеми є повсталий народ.
Композиція “Гайдамаки” : поема “Гайдамаки” – найбільший за обсягом твір у поетичному доробку Т. Шевченка, складний за будовою.
Поема “Гайдамаки” складається з Лірично-філософського вступу-присвяти, Історичного вступу (“Інтродукція” ), Десяти розділів та епілогу. Важливе значення мають такі складові частини твору,
Лірично-філософський вступ до поеми являє собою авторські роздуми над швидкоплинністю життя, над нескінченними змінами в природі і людському житті. У вступі до поеми автор визначив власні ідейно-естетичні позиції як співець цілого народу та його представник.
Основна частина поеми починається “Інтродукцією”, де автор дає оцінку національному, релігійному та класовому стану тогочасної Польської держави. “Інтродукція” є своєрідною експозицією сюжету поеми. У творі простежуються дві сюжетні лінії: перша, основна, – змалювання підготовки та перебігу повстання Коліївщина; друга – історія кохання Яреми й Оксани. Кульмінаційним моментом першої сюжетної лінії є розділ “Гонта в Умані”, другої – “Червоний бенкет”.
Розвиток сюжетних ліній часто переривається ліричними відступами й пейзажами в романтичному дусі. Характери розкриваються в складних життєвих конфліктах. У Яреми почуття помсти за свої наймитські кривди посилюється звісткою про драматичну долю його нареченої – Оксани.
Глибокого трагізму й художньої сили сповнений розділ про те, що Іван Гонта в ім’я присяги вбив своїх дітей.
Логічним завершенням основної сюжетної лінії є зображення гайдамацького повстання – “Епілог”, у якому розповідається про поразку бунту. “Епілог” перейнятий сумним настроєм, характерним і для народних пісень про Коліївщину.
Особливістю композиції є й те, що твір не має розв’язки.
Примітки: Т. Г. Шевченко прагне викликати інтерес земляків до героїчного минулого рідного краю, переконати їх, що Україна спроможна стати самостійною державою, що її історія триває, що українцям потрібно вчитися у гайдамаків волелюбності, набувати почуття національної гідності, громадянської мужності. Головним героєм поеми є повсталий народ, про що свідчить і сама її назва – “Гайдамаки”. Усі дії гайдамаків спрямовані на досягнення єдиної мети – звільнити Україну від чужоземного поневолення, встановити справедливий державний лад, стати вільним господарем своєї землі, долі. Безжально знищуючи всіх гнобителів, гайдамаки були мужні й непохитні в збройних суперечках з ворожим військом.
Щоправда, цих сутичок в поемі показано мало, бо Т. Шевченко всю увагу зосередив на відображенні почуттів і настроїв народних мас, що надає творові глибокого ліризму.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)