Абетковий вірш – своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці. Найпоширеніший у літературі для дітей, виконує пізнавальну та виховну функції, наприклад, “Алфавіт віршами, написаний для сина” Олександра Олеся із щорядковою (парною) вживаністю літер абетки:
Айстра квітне у саду,
Аєр в лузі я знайду,
Бізон у двір забрався,
Баран його злякався.
Абетковий вірш, до якого звертаються і сучасні поети (Варвара Гринько, Наталка Поклад, Любов Пшенична, Ганна Чубач та ін.), має фольклорні джерела:
Семен
– Сини, складіть скирту сіна.
Сини склали скирту сіна.
Семен сказав своїм синам:
– Спасибі.
Абетковий вірш подеколи має складний для версифікаційного виконання вигляд, потребуючи від поета неабиякої віртуозності, продемонстрованої свого часу Іваном Величковським, коли кожне наступне слово починається черговою літерою:
Аз благ всіх глубина,
Діво єдина
Живот зачах званим
Ісуса Избранним,
Котрий люде мною
На обід покою
Райська собирает
Абетковий вірш під назвою “абецедарій” за доби середньовіччя використовувався у релігійній та