Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, пройматися почуттями; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до поезії.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Цап забрів у двір рогатий –
Цуценя втекло до хати.
Цілу ніч йому не спалось –
Цапа цуценя боялось.
2. Гра “Утвори слово”
– У поданих словах замість
Уперше читайте повільно, вдруге – швидше, втретє – дуже швидко.
Т-м- | В-н- | Сп-к- |
Г-н- | Тв-рд- | Р-дьк- |
Сц-н- | В-рб- | З-бр- |
Д-сн- | В-сн- | Р-бр- |
П-н-л | М-д-ль | М-т-л |
Т – – тр | Ф-рм- | С-стр- |
Ст-жк- | М-ж- | Г-кт-р |
Кр-йд- | П-к-р | -кр-н |
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО
Гра “У художньому музеї”
Учні презентують свої малюнки, розповідають про персонажа, якого зобразили.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Відгадайте загадку.
– Довгі вуха, куций хвіст,
Невеличкий сам на зріст.
На городі побував –
Нам капусту попсував. (Заєць)
– Що ви знаєте про зайчика? Як називають дитинчат зайця?
Цікаво знати!
Новонароджених зайченят зайчиха годує і залишає самих на три-чотири доби. Зайченята тремтять: м’язи працюють, виділяючи тепло.
Чому зайченят не відчуває жодний звір?
На тілі зайченят немає потових залоз. Вони знаходяться на підошвах лап, а лапки зайченятка підтискають під себе.
– Сьогодні ми прочитаємо вірш Миколи Вінграновського, який він присвятив цьому милому звіряткові.
Фізкультхвилинка
V. СПРИЙНЯТТЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша Миколи Вінграновського “Приспало просо просеня” (с. 126)
1) Читання вірша учнями в парі одне одному.
– Чи сподобався вам вірш? Який він за настроєм?
– Як треба читати вірш: голосно чи тихо? Чому?
2) Виразне читання вірша учнями вголос.
3) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
– Хто розмовляє із зайченям? (Просо – злакова рослина, з зерен якої одержують пшоно.)
– Що просо розповіло зайчикові?
– Знайдіть у вірші слова, які звучать ніжно, лагідно.
– Як авторові вдалося надати їм пестливого забарвлення?
– Знайдіть у вірші уособлення.
– Прочитайте рядки, у яких описано сон зайчика.
– Що надає цьому опису зворушливого звучання?
2. Робота за ілюстрацією
– Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.
– Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
– Що зобразив художник на картині? Що він намалював у центрі картини? Удалині?
– Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
– Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
3. Гра “Добери рими”
Просеня… (зайченя);
Просо… (косо);
Спи… (снопи);
Око… (високо);
Вовк… (намок);
Укрився… (завовчився);
Горби… (води);
Пустка… (капуста);
Ти… (рости);
Лапку… (зайченятко).
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
– Чи сподобався вам урок?
– Який настрій панував на сьогоднішньому уроці?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш.