Всякий раз, підходячи до дзеркала, ми бачимо своє відображення. Радість, печаль, стурбованість чи безпечність – ось що ми постійно спостерігаємо в посрібленому шматку скла. А, крім цього, – тонкі чи припідняті брови, вузькі чи пишні губи, рум’яні чи не дуже щоки, голубі, а може карі оченята, курносий чи видовжений ніс, довге чи коротке волосся.
Все це і формує зовнішню красу людини.
У кожного зовнішність своя, свій і характер, від котрого власне і залежить відношення людини до своєї зовнішності. Одні сильно переживають за свій зовнішній
Для одних відповідь очевидна – і вони звертають увагу лише на зовнішність людей, так як і приводом для своєї гордості вважають власну зовнішню красу. Інші мислять більш глибоко – для них важливішою є внутрішня краса людини. Як би там не було і до якої з категорій людей ви б не відносилися,
Тому особисто я відстоюю думку, що те, що тим, чим обдарувала нас природа потрібно доглядати, берегти, але всякий раз робити висновки про людей не виходячи з їх зовнішньої краси. Тим більше, що кожен в поняття “краса” вкладає своє розуміння і для кожного воно різне.