Значення п’єси “Мина Мазайло’ М. Куліша в наші дні

Значення п’єси “Мина Мазайло” М. Куліша в наші дні Я запитую в себе, питаю у вас, у людей; Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці. Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

Коли ми, українці, забули, що ми українці?.. В. Баранов Вже більше як сімдесят років минуло з часу написання п’єси “Мина Мазайло”, неодноразово мінялись наші орієнтації, смаки, з’явилися нові конфлікти, нові рівні мислення, та тільки п’єса “Мина Мазайло” М. Куліша не лишилась “комедією лише для наших дідусів і бабусь”.

За винятком чисто часових дрібниць, прив’язаних до конкретного побуту доби, все в ній звучить надто актуально. Та що вже й казати про актуальність! От взяти хоча б мене.

Прочитавши п’єсу і добре осмисливши її, я дійшла висновку, що до кожного з дійових осіб знайдуться прототипи у сучасному житті (та ще й не один!), серед моїх знайомих. А в одному з персонажів навіть пізнаю себе! І за прикладом ходити далеко не треба. От взяти хоча б мого дядька з Росії. Кожного року він приїздить до нас і розповідає нам “правду про українців”.

Говорить,

що Україна така-сяка, бідненька, і нічого в ній зроду не було і не буде, що хліб у нас дорогучий – куди там до житниці Європи – казки! Що Росія без України проживе, а от Україна без Росії – просто нікуди, що ми, хохли, такі-перетакі; абсолютно безсоромно відібрали в них Крим, що обсіли нас з усіх боків кляті ідеологи і дурять нам навмисне голови, і що Шевченко – увага! – був багачем і такі гроші мав за свої вірші, що нам і не снилось! Ну чиста тобі тьотя Мотя, тільки чоловічого роду. Якої все-таки він про нас “високої” думки.

Неприємно, звичайно, але правди ніде діти. А ось вам іще одна “історія з життя”. Розмова двох дівчат, яку я особисто спостерігала: “Ты знаешь, ко мне друг из России приехал. Такой прикольный! Сидим мы с ним, смотрим украинский канал, а там же все на украинском – ну ты знаешь.

Он же ничего не понимает, да как начнет кричать: “Что это за дурной канал такой, и язык у вас какой-то дурацкий. Переключи!” А я с него смеюсь. Такой прикольный вообще!” Ну, скажіть, чим не сучасна Рина! Господи!

Невже ж і краплі гордості в українців не залишилось, невже ж не зачіпають вас за живе справді прикрі, образливі слова? Українці мої! То вкраїнці ми з вами чи як? Прокиньтеся ж нарешті, сліпі, глухі, несвідомі Мини Мазайли, допоки ви принижуватись будете, допоки ганьбитимете Україну? Чого чекаєте ви?

Шани чужинця? Ні, “в ваш слід він кине лише сміх – погорду”. Зрозумійте це нарешті. Не забувайте свого коріння, національних традицій, рідної мови, культури. Без всього цього людина не існує, не живе.

Ти молився мовою старшого брата, Так встань же з колін, і державність свою відроди… Досить скиглити! Необхідно вкрай переосмислити своє життя, змінити стереотипи мислення, відчути себе повноцінними людьми, не гіршими за інших, бо є нам чим пишатися. Подумайте про той духовний зв’язок, який існує між людиною і її рідною землею.

Відчуйте його. Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил, Можна жити й хохлом, і не зникне від того хлібина.

Тільки хто ж тоді небо нахилить до ваших могил, Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Значення п’єси “Мина Мазайло’ М. Куліша в наші дні