Зміст оповідання Мисима Юкио “Патріотизм”

28 лютого 1936 р., на третій день після військового путчу, улаштованого групою молодих націоналістично настроєних офіцерів, незадоволених занадто ліберальним урядом, гвардійський поручик Синдзи Такэяма, не в силах упокоритися з наказом імператора, що засудив непрошених заступників і віддав наказ про придушення заколоту, зробив харакірі власною шаблею. Його дружина Рэйко пішла прикладу чоловіка й теж позбавила себе життя. Поручикові здійснився тридцять один рік, його дружині – двадцять три. Від дня їхнього весілля не пройшло й напівроку

Усі,

хто був присутній на одруженні або хоча б бачив весільну фотографію, захоплювалися красою молодої пари. У день весілля поручик поклав собі на коліна оголену шаблю й сказав Рэйко, що дружина офіцера повинна бути готова до того, що її чоловік може загинути, і навіть дуже незабаром. У відповідь Рэйко дістала саму драгоценую річ, вручену їй матір’ю перед весіллям, – кинджал – і мовчачи поклала оголений клинок собі на коліна. Таким чином, між чоловіками був укладений безмовний договір

Молоді жили в злагоді й спокої. Рэйко ніколи не суперечила чоловікові. На вівтарі у вітальні їхнього будинку стояла фотографія

імператорської сім’ї, і щоранку чоловік і жінка низько кланялися портрету. Ранком 26 лютого, почувши сигнал тривоги, поручик підхопився з постелі, швидко одягся, схопив шаблю й пішов з будинку.

Про те, що відбулося, Рэйко довідалася з повідомлень по радіо. У числі змовників виявилися кращі друзі її чоловіка. Рэйко з нетерпінням очікувала імператорського рескрипту, бачачи, як до повстання, що спочатку йменували “рухом за національне відродження”, поступово пристає ганебне клеймо “заколот”. Поручик прийшов додому тільки двадцять восьмого ввечері. Щоки його ввалилися й стемніли.

Розуміючи, що дружина вже все знає, він сказав: “Я ні про що не знав. Вони не покликали мене із собою. Напевно, через те, що я недавно женився”.

Він сказав, що завтра оголосять імператорський рескрипт, де повсталих оголосять заколотниками, і він повинен повести на них своїх солдатів. Йому дозволили провести цю ніч будинку, щоб завтра ранком він брав участь у придушенні заколоту. Він не міг не ослухатися начальства, не піти проти друзів.

Рэйко зрозуміла, що чоловік вирішив умерти. Голос його звучав твердо. Поручик знав, що можна нічого більше не пояснювати: дружина й так усе зрозуміла. Коли він сказав, що вночі зробить харакірі, Рэйко відповіла: “Я готова.

Дозволь мені піти за тобою”. Поручик хотів умерти першим

Рэйко була розчулена довірою чоловіка. Вона знала, як важливо для чоловіка, щоб ритуал його смерті пройшов бездоганно. У харакірі неодмінно повинен бути свідок, і те, що на цю роль він вибрав її, говорило про велику повагу. Знаком довіри було й те, що поручик хотів умерти першим, адже він не міг перевірити, чи виконає вона своя обіцянка. Багато підозрілих чоловіків спочатку вбивали своїх дружин, а потім уже себе.

Молодого чоловіка й жінки охопила радість, обличчя їх освітилися посмішкою. Рэйко здавалося, що поперед них чекає ще одна перша шлюбна ніч. Поручик прийняв ванну, поголився й подивився в особу дружині.

Не побачивши в ньому ні найменшої ознаки суму, він захопився її витримкою й знову подумав, що не помилився у виборі. Поки Рэйко приймала ванну, поручик піднявся в спальню й став думати про те, чого він чекає – смерті або почуттєвої насолоди

Одне очікування нашаровувалося на інше, і здавалося, начебто смерть і є об’єкт його прагнення. Свідомість, що ця ніч любові – остання в їхньому житті, надавало їхній насолоді особливу витонченість і чистоту. Дивлячись на красуню дружину, поручик порадів, що вмре першим і не побачить загибелі цієї краси. Уставши з постелі, чоловік і жінка стали готуватися до смерті. Вони написали прощальні листи.

Поручик написав: “Так здраствує Імператорська Армія!” Рэйко залишила лист батькам, де просила в них прощення за те, що йде з життя раніше їх. Написавши листа, чоловік і жінка підійшли до вівтаря й схилилися в молитві. Поручик сіл на підлогу спиною до стіни й поклав шаблю на коліна. Він попередив дружину, що видовище його смерті буде важким, і просив її не втрачати мужності. його смерть, Що Очікувала, не менш почесна, чим смерть на поле брані.

На мить йому навіть здалося, що він умре у двох вимірах відразу: і в битві, і на очах улюблений чоловік і жінка. Ця думка сповнила його блаженством. У цю хвилину дружина стала для нього уособленням усього самого святого: Імператора, Батьківщини, Бойового Прапора

Рэйко, спостерігаючи, як чоловік готується до смерті, теж думала про те, що у світі навряд чи існує більше прекрасне видовище. Поручик оголив клинок і обмотав його білою тканиною. Щоб перевірити, чи досить гостра шабля, він спочатку полоснув себе по нозі. Потім він устромив вістря в ліву нижню частину живота. Він відчув гострий біль.

Рэйко сиділа поруч і щосили стримувала себе, щоб не кинутися до чоловіка рятуйте! Клинок застряг у нутрощах, і поручикові було важко вести його вправо. Коли клинок дійшов до середини живота, поручик випробував приплив мужності. Довівши лезо до правої сторони живота, поручик заричав від болю. Останнім зусиллям волі він направив клинок собі в горло, але ніяк не міг потрапити в нього.

Сили його закінчувалися. Рэйко підповзла до чоловіка й ширше розкрила воріт його кітеля. Нарешті вістря клинка простромило горло й вийшло під потилицею. Бризнув фонтан крові, і поручик затих

Рэйко спустилася вниз. Вона наклала на особу грим, потім підійшла до вхідних дверей і відімкнула її: їй не хотілося, щоб їхнього тіла виявили тільки, коли вони вже почнуть розкладатися. Знову піднявшись наверх, вона поцілувала мертвого чоловіка в губи. Сівба з ним поруч, вона вийняла через пояс кинджал і злегка торкнулася його мовою. Метал був солодкуватим.

Молода жінка подумала, що незабаром з’єднається з улюбленим. У серці її була тільки радість. Їй здавалося, що вона відчуває солодку гіркоту Великого Змісту, у який вірив чоловік. Рэйко приставила кинджал до горла й нажала на нього, але рана вийшла зовсім дрібної. Вона зібрала всі свої сили й устромила кинджал у горло по саму рукоятку


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Зміст оповідання Мисима Юкио “Патріотизм”