Життєвий подвиг Радищева

Кінець XVIII століття. Епоха найважливіших подій у світовій історії. По всій Європі й Америці прокотилися буржуазні революції.

Свершилась Велика французька буржуазна революція. І тільки в Росії зберігається й досягає свого розквіту кріпосне право. От у такій обстановці молодий дворянин Олександр Радищев в 1762 році надходить у Петербурзький Пажеський корпус. Батьки Олександра були добрими людьми.

Вони по-людськи ставилися до селян. За це хазяїв любили. Життя в маєтку була першим зіткненням Радищева із кріпосним ладом.

Закінчивши Пажеський

корпус, Радищев служив у палаці, познайомився з палацовим життям. Потім у числі кращих учнів його направляють у Німеччину. Величезне враження зробили на Олександра жорстокі вдачі поміщиків-кріпосників, сваволя неосвічених військових.

У його душі зароджувався протест, що потім вилився в чудовий добуток “Подорож з Петербурга в Москву”.

“Подорож…” з’явилося результатом багаторічних спостережень, протестом Радищева проти системи кріпосництва. Він був першим, він починав. За ним прийшли декабристи, Герцен. Радищев зрозумів і показав, що всі лиха виникають не від окремих поміщиків, і навіть

не від царя, а від існуючого ладу.

Він показав кріпосне право таким, яким воно було насправді: жорстоким, несправедливим, у всій його огидній наготі. З нещадною правдивістю показує Радищев панівний клас, кріпосників: “Чудовисько обло, пустотливо, величезно, стозевно”. Поміщики піклуються тільки про збільшення своїх маєтків, про множення багатств і розвагах. Вони хочуть перетворити кріпаків у слухняні машини, ставлять їх нарівні й навіть нижче худоби. Але письменник сам вірить і змушує повірити інших у те, що це не так.

Селяни – це насамперед люди, люди з їхніми радостями й сумами. Вони розумні, справедливі, і Майбутнє належить ім. Радищев вірить у велику силу народу, вірить, що такий народ не зломити, що він буде боротися й переможе,

У той час широко поширилися ідеї просвітителів. Радищев також надавав їм велике значення. Але, головне, він уважав, що “бурлака багато чого може вирішити досі ворожильне в історії російської”, тобто зробити революцію.

Він геніально пророчив, що керівниками революції стануть “великі мужі” з народу. Це підтвердилося часом.

Письменник розумів, якими наслідками чревате видання книги. Він видав її сам, у своїй друкарні на Брудній вулиці, тиражем усього 650 екземплярів, але книгу читали скрізь і все – дворяни, купці, селяни. Коли книга дійшла до Катерини II, вона сказала, що автор “бунтівник, гірше Пугачова”, а книга “явно і ясно бунтівна, де царям грозять плахою”.

Радищев був схоплений і посаджений у в’язницю. Авторові “Подорожі” був винесений смертний вирок. Але у вигляді “милості” він був замінений посиланням у Сибір, у далекий Илимск.

Але письменник і там не склав зброї. Він писав горді, гнівні вірші, обличающие самодержавство, вивчав культуру, побут, фольклор, учителював.

Перемінялися царі, початків правити цар Павло I. Радищеву дозволили повернутися в столицю. Але зміна царів не привела до зміни самої сутності кріпосництва. Радищев це зрозумів. Письменник був надламаний, подавлений. Він прийняв отруту.

Це був останній спосіб суспільного протесту.

Велике значення Творчості Радищева. Хоча було продано всього 50 екземплярів, книга листувалася від руки, розмножувалася в таємних друкарнях. Збулися надії Радищева відносно Сибіру


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Життєвий подвиг Радищева