“ЖИТТЯ ПАНА ДЕ МОЛЬЄРА”

Народження майбутнього драматурга Якась акушерка… прийняла 13 січня 1622 року у люб’язної пані Доклей” вродженої Крессе, першу дитину – недоношеного

Малюка чоловічої статі.

З упевненістю можу сказати, що якби мені вдалось пояснити поважній повитусі, кого саме вона приймає, можливо, що від хвилювання вона завдала б якоїсь шкоди малюку, а разом із тим і Франції.

І ось: на мені жупан із величезними кишенями, а в руці моїй не сталеве, а гусяче перо. Переді мною горять вощані свічки, і мозок мій запалений.

– Добродійко! –

говорю я.- Обережніше повертайте малюка. Не забудьте, що він народжений раніше терміну. Смерть цього малюка означала б тяжку втрату для вашої країни!

– Мій Боже! Пані Поклен народить іншого.

– Пані Поклен ніколи більше не народить такого, і жодна інша пані протягом кількох століть такого не народить.

– Ви мене дивуєте, пане!

– Я й сам здивований. Зрозумійте, що мине три століття, і в далекій країні я буду згадувати вас тільки тому, що ви сина пана Поклена тримали в руках.

– Я тримала в руках і більш знатних малюків.

– Що ви розумієте під словом – знатний? Цей малюк стане більш відомим,

ніж нині правлячий король ваш Людовік XIII, він стане більш знаменитим, ніж наступний король, а цього короля, пані, назвуть Людовіком Великим, або Коро-лем-Сонцем.

…Ах, пані моя! Що ви розказуєте мені про якихось знатних малюків, яких ви тримали колись у руках! Зрозумійте, що ця дитина, яку ви приймаєте зараз в покленівському будинку, це не хто інший, як пан Мольєр!

Ага! Ви зрозуміли мене? Так будьте ж обережні, прошу вас! Скажіть, він скрикнув?

Він дихає? Він живе!

Як Жан Батїст Поклен став Мольєром Без зайвої скромності група називала майбутній театр Блискучим театром, а всі, хто входив до нього, називали себе “Діти Сім’ї”.

Жан Батіст Поклен з моменту заснування “Блискучого театру” припинив існування, і замість нього в світ прийшов Жан Батіст Мольєр. Звідки взялося це нове прізвище? Невідомо. Дехто пояснює, що Поклен скористався поширеним в театральних і музикальних колах псевдонімом, інші – що Жан Батіст назвався Мольєром за назвою якоїсь місцевості… Хтосьговорить, що він узяв прізвище одного із письменників, який помер 1623 року…

Словом, він став – Мольєром.

Перша постановка п’єси “Міщанин-шляхтич”

“Міщанин” був зіграний у Шамборі вперше 14 жовтня 1670 року, і темний жах охопив Мольєра після вистави: король не вимовив жодного слова з приводу п’єси. Прислужуючи королю за урочистою вечерею після спектаклю в ролі камердинера, Мольєр був напівмертвий. Мовчання короля негайно дало пишні результати.

Відразу ж не лишилось жодної людини, яка б не вилаяла п’єсу Мольєра (не в присутності короля, звичайно).

16 жовтня відбулася друга вистава, і знову на ній був присутній король. Коли спектакль закінчився, він підізвав до себе Мольєра.

– Я хотів вам сказати про вашу п’єсу, Мольєре,- почав

Король.

“Ну, убий мене!” – прочитали всі в очах Мольєра.

– Я нічого не сказав вам після прем’єри через те, що не

Міг висловитися про неї. Ваші актори занадто добре грають.

Але тепер я бачу, що ви написали прекрасну п’єсу, і жодна із

Ваших п’єс не надала мені такого задоволення, як ця.

Щойно король відпустив Мольєра, як його оточили всі придворні й почали вихваляти п’єсу. Причому найбільше її хвалив той, хто напередодні говорив, що Мольєр вичерпав себе як драматург.

Остання вистава

Увечері на палерояльській сцені смішні лікарі в чорних ковпаках й аптекарі з клістирами посвячували в лікарі бакалавра Аргана:

Если хворьий еле дишит

И не может говорить!..

Бакалавр Мольєр весело вигукнув у відповідь: Умный врач тот час припишет

Кровь бедняге отворить!

Двічі присягав бакалавр на вірність медичному факультету, а коли президент почав вимагати третьої присяги, бакалавр нічого не відповів, несподівано застогнав і впав у крісло. Актори на сцені здригнулися й стушувались: такої витівки не сподівались, та й стогін здався натуральний.

Аж раптом бакалавр піднявся, розсміявся і вигукнув на латині:

– Присягаю!

У партері нічого не помітили, і тільки деякі актори помітили, що обличчя бакалавра змінило колір, а на лобі у нього виступив піт.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

“ЖИТТЯ ПАНА ДЕ МОЛЬЄРА”