Життя літературне

Життя літературне – сукупність суспільних явищ, що зумовлюють певну літературну епоху. Ж. л. охоплює всі суспільні Інституції літературної епохи, котрі є підгрунтям творчої діяльності й спілкування письменників, критиків, видавців, читачів. Ж. л. визначає рівень літературної культури епохи, панівні в даному середовищі смаки, уподобання, вартості, суспільне становище письменника, підтримку його з боку суспільних організацій, приватних осіб (меценатство, спонсорство, урядові літературні нагороди і т. д.). Ж. л. активізує діяльність інституцій,

що є посередниками між письменником і читачем (бібліотеки, видавництва, книжковий бізнес, літературна критика), а також функціонування осередків формування художніх ідей (літературні журнали, літературні салони, літературні кав’ярні тощо). Із зміною літературної епохи одні інституції стають більш впливовими в організації та підтримці Ж. л., інші втрачають свою актуальність, з’являються нові, змінюється характер суспільних інституцій, що визначають Ж. л. Якщо для Ж. л. Франції XV1I-XVIII ст. дуже впливовим був літературний салон, то для Ж. л. Франції XIX ст. важливим стає літературний журнал. Поява перших періодичних
видань у Харкові на початку XIX ст. (“Харьковский еженедельник”, з 1812; “Харьковский демокрит”, з 1816; “Украинский вестник”, з 1816, та ін.), а також видання літературних альманахів і збірників у 30-х (“Украинский альманах”, 1831; “Утренняя звезда”, 1833; “Запорожская старина”, 1833-38, та ін.), на сторінках яких вперше з’явилася нова українська літературна мова, стала одним із важливих чинників культурного відродження в Україні. деякі інституції для Ж. л. мають тривале або й неперехідне значення.

Літературна кав’ярня, що була осередком функціонування Ж. л. у XVII ст., не втратила свого значення на зламі XIX-XX ст. (“Молода муза”) і наприкінці XX ст. (див.: Літературний період, або Літературна доба (епоха)).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Життя літературне