– жіночі образи в поєзіях Шевченка

Жінка… Найзагадковіше Боже створення, що бентежить серця поетів протягом кількох століть… Матір, Берегиня роду, кохана, сестра, дружина, донька… Скільки у неї імен!

Але кожна з них випромінює життєдайне світло любові, щирості й добра. У кожного митця є добірка творів, присвячених її величності Жінці. З перших сторінок “Кобзаря” читач поринає у безмежний дивосвіт шевченкових образів, але найбільше хвилюють долі обездолених дівчат – Причинної, Катерини, Тополі, наймички Ганни, Мар’яни-черниці… Поет милується їхньою

красою – як зовньою, так і душевною, щирістю, безпосередністю.

Але світ такий жорстокий! Зло, зрада, підступність, людська байдужість і заздрість ламають, нівечать душі цих жінок, забирають або розум, або життя… То чому ж майже всі ранні твори Кобзаря, присвячені темі жіночої долі, закінчуються трагічно? На мою думку, вчителем Шевченка було саме життя. А воно – педагог суворий. І чи бачив хлопчик-кріпак біля себе взірець жіночого щастя?

Ні! Бо… матір добрую мою Ще молодую – у могилу Нужда та праця положила. Жорстоко повелася доля і з сестрами поета:

Сестри! Горе вам, мої голубки молодії, Для кого в світі

живете? Ви в наймах виросли чужії, У наймах, сестри, й умрете!

І перше кохання Шевченка, Оксану, що “… утирала мої сльози…”, теж чекала страшна роль жінки-кріпачки, що не належить ні своєму чоловікові, ні дітям, ні, власне, сама собі. Вона – товар і цим все сказано! Так чи могла бути щасливою жінка за страшних умов кріпаччини? Т. Шевченко – гнівний борець проти соціальної несправедливості, а жіночі понівечені долі – яскраві аргументи. Поет стверджує, що лише воля може подарувати жінці щастя.

Як приклад – образ Оксани із поеми “Гайдамаки”. Вона пройшла через тяжкі випробування – вбивство батька, полон,- але все ж таки отримала омріяне щастя. Оксана вийшла заміж за коханого чоловіка, гайдамаку Ярему, бо ці молоді люди – вільні, вони – господарі своєї долі.

Отож, для поета воля і щастя – поняття тотожні і нерозривні. Підтвердження цьому ми знаходимо у поезії “Ликарі”, присвяченій коханій жінці поета, з якою він хотів одружитися:

… І вольную святую душу, І руку вольную, мій друже,

Подай мені. Як бачимо, Т. Шевченко створив яскраві, неповторні жіночі образи. Вони й досі хвилюють читача, примушують замислитися, вчать, перше за все, бути Людиною. Справжня Людина ніколи не примусить страждати, не бажатиме зла іншому. І, звичайно, кожним рядочком своєї поезії Т. Шевченко закликає: “Люди! Бережіть жінок!

Даруйте їм любов і щастя! Адже вони цього варті…”

МОРАЛЬНІ УРОКИ КАТЕРИНИ І ГАННИ СУЧАСНИМ ЧИТАЧАМ. (За творчістю Т. Шевченка). План.

І. Актуальність проблеми стосунків між дівчатами та хлопцями в усі часи.

ІІ. Глибоке переживання Шевченка за долю скривджених дівчат.

Щирі, довірливі почуття – основа стосунків. Особливості поведінки дівчат – обережність, розважливість, сором’язливість. Відповідальність юнаків, чоловіків за наслідки стосунків.

Материнські обов’язки, думки про майбутню долю дитини.

ІІІ. Часи нові – проблеми старі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

– жіночі образи в поєзіях Шевченка