ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА НЕАБИЯКА! – Алегоричні образи. Структура казки

Уроки зарубіжної літератури 6 клас

Урок 66

ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА НЕАБИЯКА!

Тема: Алегоричні образи. Структура казки.

Так і в людей буває, коли хто неспроможний досягти чогось, посилається на обстави.

Езоп

Мета: з’ясувати сенс подорожі маленького принца на Землю, закріпити поняття “алегорія”, уявлення про структуру казки, узагальнити ідейно тематичний зміст твору; формувати навички вдумливого читання, тлумачення алегоричного змісту творів, вміння узагальнювати зміст мистецьких явищ, виділяти структуру твору і

аналізувати елементи її з метою проникнення у текстові глибини; через розширення інформаційного поля учня створити атмосферу потреби прилучатися до інтелектуального спілкування з “найпростішими” жанрами літератури.

Тип уроку: формування умінь і навичок.

Хід уроку

1. Мотивація навчання.

2. Робота над текстом.

1. Сенс подорожі маленького принца. Семантика чисел у казці.

– Отож, подорож продовжується. Маленький принц відправляється на землю. Хто порадив і чому відвідати саме Землю? “Одвідай планету Землю, – відказав географ. – Вона має добру славу”.

– Якою за порядком у подорожі

була Земля? (“Отож сьома планета була Земля).

– Чи випадково автор влаштовує саме таким чином послідовність відвідання планет маленьким принцем?

Методичний коментар.

Послідовність відвідання планет Символіка чисел Мешканці й алегоричний зміст Висновки про відповідність семантики (значення)

Перша Один – uno – перший – неповторний – єдиний – головний – божественний – світло – початок – центр – вища сила “Цар усесвітній” – влада Цар – вища сила – єдиний – головний

Друга Два – duo – подвійність – суперечність – протиставність – дуальність Шанолюб (потребує шанувальників) Протиставлення – шанолюб – шанувальник, бо хто оцінить, якщо ти один, якщо два, то один шанує – інший шанується

Третя Три – довершеність – єдність – цілісність – достатність – духовний синтез – формула творення світу – створення духу із матерії – активне з пасивного – модель всесвіту (верх, середина, низ) – щастя багатство трійка лежить в основі світобудови, “тяжіє” над нами через тисячоліття. Напр., сучасна ядерна фізика оперує гіпотезою трьох кварків – елементарних частинок, з яких складається вся матерія. Космічний корабель має три ступені.

Речовина може перебувати у трьох станах: твердому, рідкому, газоподібному. Усе розмаїття барв природи складає синтез (поєднання) трьох кольорів: синього, жовтого, червоного. П’яничка, якому нічого не треба Достатність – нічого не треба

Мовна система пронизана триєдністю: три роди, часи, способи…

Четверта Чотири – двічі по два – парне – “на чотири боки” (кудись, невідомо куди) – раціо – провісник лихого Ділок Розрахунок заради розрахунку. Точність, що втрачає сенс.

П’ята П’ять – “п’ята колонна”, “п’яте колесо до воза”, зайве над достатнім, непотрібне, надлишкове Ліхтар і ліхтарник Зайва робота, нікому не потрібна.

Шоста Шість – двічі по три Дід – географ Подвійна цілісність, система, незмінність, сталість – відсутність почуттів

Сьома Сім – число бога – днів тижня – днів творення – сьоме небо – щастя – благодать… Гадюка, квітка з трьома пелюстками, луна (эхо), (троянди), лис, стрілочник, крамар: всього семеро

– Скільки часу пробув маленький принц на Землі? (“Бачиш, – мовив він, – завтра минає рік, як я потрапив до вас на Землю” ).

– Скількох істот за рік зустрів принц? (Сім).

– Скільки часу тривало спілкування маленького принца з пілотом? (Сім днів.)

– Скільки часу пройшло від вимушеної посадки пілота у пустелі до втрати маленького принца? ( “Збіг тиждень із дня моєї вимушеної посадки, і, слухаючи розповідь про крамаря з пілюлями, я випив останній ковток води” ).

Зробимо висновки щодо символіки числа сім у тексті.

Продовження таблиці

Сьома планета – сім днів творення (за релігійною міфологією) – сім днів у пустелі – сім істот за рік – сім днів спілкування з пілотом – завершення шляху пізнання, “щоб знайти якесь діло та чогось навчитись”

Сім – символ всього земного, бо Земля творіння божественне.

2. Чого навчився маленький принц на Землі? Алегоричне значення образів казки.

– Маленький принц зустрічає сімох істот, кожна з яких чогось навчає його.

Чого навчився маленький принц у земних істот, ми з’ясуємо шляхом аналізу алегоричної суті кожної з істот, яких зустрів принц. Пам’ятаючи, що перед нами казка, жанровою ознакою якої є (як ми з’ясували на попередніх уроках) приховане повчання, ми звернемо свою увагу на суть висловлювань цих істот і маленького принца при їх зустрічах.

Методичний коментар. Перед тим як заповнювати таблицю, необхідно пояснити учням, що художній текст не містить випадкових елементів, що кожен компонент у системі образів, композиції, сюжеті продумані автором таким чином, щоб висловити задум (ідею твору) щонайприроднішим чином, не нав’язуючи своє бачення розв’язання поставлених у творі проблем відкрито. Сама природа творчого процесу базується на потребі висловитись, довести світу свій світогляд. Тому, якщо автор задумав написати казку, то звісно, він послуговується всіма можливостями обраного жанру, що сформувався у народній традиції протягом віків.

Порівнюючи алегоричні образи, що ввів автор у свій твір, з аналогічними образами з життя, казок, байок, сталих людських асоціацій, міфів, оповідок та ін.), ми зможемо на цьому порівнянні виокремити задум автора (тему та ідею твору) – його повчальний зміст. Подана таблиця орієнтована на вчителя. Учні будуть працювати зі схематичним, спрощеним варіантом.

Наприклад, образ – алегоричний зміст.

День Істота Сенс Джерело сенсу Висновки

Перший Гадюка “Усякого, кого я торкнуся, я повертаю землі, 3 якої він вийшов… Але ти безневинний і прибув із зірки…” (Гл. 17).

“Я розв’язую всі загадки…” Натяк на біблійні слова, що все з праху і в прах повернеться Земні закони – для землян, а безневинні з зірки вернуться не у прах…

Укус гадюки – смерть, смерть – вирішує всі загадки, вертаючи туди, звідки прийшли.

Змія – символ мудрості. Мудрість всіх повертає до витоків

Другий Квітка з трьома пелюстками “Маленький принц перейшов пустелю і нікого не спіткав, лише одну квітку”. “Вони без коріння, це дуже незручно” (Гл. 18) Квітка – серед пустелі.

Краса, що має коріння.

Людей – жене вітром Краса має коріння, тому жива і серед пустки, людей жене вітром – втрата коріння, витоків…

Третій Луна “А людям бракує уяви… Тільки й повторюють, що їм кажуть” Відбиття самого себе Втрата здатності чути когось, крім себе

Четвертий Троянди “А я гадав, що маю такий скарб – єдину в світі квітку, а то звичайнісінька троянда. Проста троянда і три вулкани заввишки до колін, і то один 3 них погас, певне, назавжди – цього замало, щоб величати себе принцем…” Усвідомлення того, що в світі багато краси Втрата відчуття власності на прекрасне. Світ багатий на красу, і вона нікому не належить

П’ятий Лис “- А що таке обряд? – поцікавився маленький принц.

– Це теж річ давно забута, – розтлумачив лис. – Це те, що робить один день несхожим на інші дні, одну годину – на всі інші години. Є, приміром, такий обряд у двох мисливців. У четвер вони танцюють з сільськими дівчатами. І який же це чудовий день – четвер! Я йду на прогулянку й доходжу аж до виноградику…” Натяк на зміст байки Езопа “Лисиця і виноград”, у морально-дидактичному висновку якої “Так і в людей буває.

Коли хто неспроможний досягти чогось, посилається на обставини”.

Лис – традиційний герой казок – алегорія хитрості, мудрості. Розв’язання всіх проблем у нас самих. Лис – символ мудрості, хитрості, відмінності від світу людей.

Найважливіші свідчення будь-чого в тому, що ми відчуваємо, а не в тому, що бачимо. Почуття важливіші за предмети. Світ внутрішній об’єктивніший за світ зовнішній. Реальність може бути оманливою.

Почуття – ніколи.

“От аби я мав витратити п’ятдесят три хвилини, – помислив маленький принц,- я просто пішов би до криниці…” Спрагу-бажання тамують водою, вода у криниці: все просто і природно. Від бажань не треба відмовлятись, їх треба природним шляхом реалізовувати.

Для виявлення паралелей з образом лиса наводимо у повному обсязі байку.

Лисиця і виноград

Молода лисиця побачила, що з виноградної лози звисають грона. І захотіла дістати їх, але не змогла. Відходячи, сказала сама до себе: “Вони кислі!”.

Так і в людей буває. Коли хто неспроможний досягти чогось, посилається на обставини.

3. Підбиття підсумків уроку.

Наприкінці уроку перечитуємо зміст графи “висновки” і підсумовуємо, чого ж вчить Екзюпері через свій твір читача.

4. Домашнє завдання.

Дочитати казку за хрестоматією до кінця.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА НЕАБИЯКА! – Алегоричні образи. Структура казки