Зажурилась Україна

Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити:

Витоптала орда кіньми

Маленькії діти,

Котрі молодії – у полон забрато;

Як заняли, то й погнали

До пана, до хана.

Годі тобі, пане-брате,

Гринджоли малювати,

Бери шаблю гостру, довгу.

Та йди воювати!

Ой ти станеш на воротях,

А в закаулку

Дамо тому стиха лиха

Та вражому турку!

Ой ти станеш з шабелькою,

А я з кулаками,

Ой щоб слава не пропала

Проміж козаками.

Ой козак до ружини,

Бурлака до дрюка:

Оце ж тобі, вражий турчин,

З душею розлука!

Критика,

коментарі до твору, пояснення (стисло)

Українська історична пісня “Зажурилась Україна” змальовує той час, коли на нашу землю нападали татарські, турецькі завойовники Вони палили міста і села, грабували, а молодих чоловіків, парубків, дівчат та дітей забирали в полон, щоб зробити рабами. Із таким становищем не можна було миритися. Пісня закликає всіх – од козака до бурлака – дати дружну відсіч нападникам, провчити їх. Незважаючи на те, що йдеться про сумні й серйозні речі, твір пройнятий притаманним українцям гумором.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Зажурилась Україна