Ефективним засобом оволодіння знаннями, уміннями, навичками й способами діяльності є орієнтовна основа діяльності (ООД). Вона опирається на теорію поетапного формування розумових дій, розроблену Л. С. Виготським, П. Я. Гальпериним, Н. Ф. Тализіній
Робота з ООД спрямована на розвиток навичок осмислення змісту й послідовності дій у рішенні пізнавальних завдань і поетапне відпрацьовування цих дій. Не менш важливу роль грає робота з ООД у розвитку навичок рефлексії, самооцінки, самоаналізу й самоконтролю. П. Я. Гальперин затверджував, що орієнтовна
У схемі ООД представлені, з одного боку, знання про предмет, з яким треба діяти, умови, які необхідно дотримувати, знання про самий процес діяльності: із чого треба починати, у якому порядку робити дії й т. д. З іншого боку, схемою ООД передбачаються усвідомлення змісту кожного кроку (рефлексія), самодіагностика, самокорекція й самооцінка діяльності
Процес освоєння школярами визначень лінгвістичних
Перший етап – аналіз визначення поняття
Другий етап – редагування визначення, даного в готовому виді. На цьому етапі школярі повинні підвести готове визначення під тип визначення поняття й виявити, наскільки воно відповідає вимогам даного типу. Якщо буде потреба внести виправлення
Третій етап – створення свого визначення поняття
Покажемо, як може бути організована робота на кожному етапі
1 етап. Аналіз визначення поняття
На уроці знайомимо учнів з тим, що таке визначення поняття1 , із чого воно складається. Школярі довідаються, що
1) визначення поняття – це вказівка або пояснення значення (змісту) терміна й (або) обсягу (змісту) поняття, що виражається даним терміном,2 ;
2) визначення поняття бувають різних типів
У родо-видовому визначенні вказуються такі видові ознаки обумовленого поняття, які властиві тільки йому й відсутні в інших понять цього ж роду. Модель такого визначення: прийменник – це службова частина мови, що виражає залежність одних слів від інших у словосполученні й реченні.
У визначенні зазначені дії, які дають відповідь, чи володіє предмет властивістю, характерним саме для нього. Модель такого визначення: при зміні по відмінках і числам деякі іменники мають закінчення різних відмінювань, тому вони називаються разносклоняемими.
У визначенні через вказівку на способи утворення, виникнення, одержання, мети вживання поняття виділяється із числа інших. Модель такого визначення: слово “граматика” утворено від грецького слова “грама”, що значить “знак”, “буква”. Спочатку під словом “граматика” розуміли вміння (мистецтво) читати й писати букви.
У цей час словом “граматика” називають розділ науки про мову, у якому входять морфологія й синтаксис.
Подальша робота спрямована на аналіз готових визначень лінгвістичних понять із використанням ООД. Школярам пропонується завдання:
1. Вставними називаються слова, за допомогою яких мовець (пишучий) виражає своє відношення до висловлення: упевненість або непевність і др.
2. Речення, що складаються з декількох простих, називаються складними
3. Синоніми – слова однієї частини мови, різні по звучанню, але однакові або близькі по лексичному значенню
4. При зміні по відмінках і числам деякі іменники мають закінчення різних відмінювань, тому вони називаються разносклоняемими.
5. Безособові дієслова позначають дію, що відбувається без діючої особи, тому вони й називаються безособовими
6. Букви, розташовані в певній послідовності, становлять алфавіт, або абетку
7. Лексика вивчає словниковий склад мови
8. Слово “граматика” утворено від грецького слова грама, що значить знак, буква. Спочатку під словом граматика розуміли вміння (мистецтво) читати й писати букви. У цей час словом граматика називають розділ науки про мову, у якому входять морфологія й синтаксис
Учні виконують дане завдання по такий ООД :
Щоб визначити, чи є дані тексти визначеннями лінгвістичних понять, потрібно зробити наступне
А. Перевір, чи містять дані тексти
1) вказівка на родову ознаку й видові ознаки, або
2) вказівки на дії, які дають відповідь, чи володіє предмет властивістю, характерним саме для нього, або
3) вказівки на способи утворення, виникнення, одержання, мети вживання предмета
Б. Установи, чи названі у визначенні
1) родова ознака,
2) видові ознаки
В. Визнач, чи є названі видові ознаки для даного поняття істотними й достатніми
Робота з текстами завершується рефлексією, що допоможе школяру осмислити власні дії по підведенню текстів під поняття “визначення лінгвістичного поняття”. Даємо ООД :
Відповідай на наступні питання
Питання на самоаналіз:
– чи Вдалося тобі у визначенні поняття знайти родову ознаку?
– чи Вдалося тобі у визначенні поняття знайти видові ознаки?
– Як ти визначив, що дані видові ознаки є для даного поняття істотними/несуттєвими?
Питання на рефлексію дій:
– чи Вдалося тобі відразу відповісти на питання?
– Чому вдалося?
– Чому не вдалося? Ще раз переглянь ООД і визнач, завдання якого етапу ти не виконав або виконав невірно. З обліком цього повторно виконай завдання, що не виконав або виконав невірно.
Завдання на самооцінку:
Оціни свою роботу із критеріїв:
1) правильно виділив родову ознаку, правильно виділив видові ознаки даного поняття й правильно визначив, чи є вони істотними/несуттєвими для даного поняття (“5&;#8243; балів);
2) правильно виділив родову ознаку, правильно виділив видові ознаки даного поняття й не зміг пояснити, чи є дані ознаки для даного поняття істотними/несуттєвими (“4&;#8243; бали);
3) правильно виділив родову ознаку, не зміг виділити видові ознаки даного поняття (“3&;#8243; бали);
4) не зміг виділити ні родова ознака, ні видові ознаки даного поняття (“2&;#8243; бали).
Завдання на групову (парну) рефлексію:
– Сформулюй завдання, які ти б хотів дати однокласникові, і сам сформулюй відповідь
– Постав запитання однокласникові й зістав його відповідь зі своїм. Чи збіглися вони? Якщо ні, спробуй визначити, чому.
Результати самооцінювання містяться учнем у таблицю. Зіставлення дані таблиці дозволить школяру визначати власні освітні збільшення, а вчителеві – просування учня в освоєнні вмінь, навичок і способів діяльності з науковим, лінгвістичним поняттям
(1 votes, average: 5.00 out of 5)