Скільки ж книжок у шкільній бібліотеці! Сотні? Тисячі? Ми приходимо туди у вересні, щоб отримати підручники на новий навчальний рік. Ми приносимо їх назад у травні – пошарпані, із усілякими написами на сторінках, із ріжками та вусами, яких не було раніше на портретах поважних науковців та видатних діячів мистецтва.
А я ходжу в бібліотеку майже щотижня. Ще торік я помітив, що книжки дуже схожі на людей, бо мають власний характер, власний погляд на будь-які події та власну долю – так само, як і ми. А ще книжки розмовляють, – коли їх читати.
Якось
Вони дуже різні, але з ними завжди цікаво. І потай я сподіваюсь, що вони теж раді мене бачити.