Федір Достоєвський 1812 – 1881
Відкрита книга
РОМАН “ЗЛОЧИН І КАРА”
“За” і “проти”: Соня Мармеладова та Родіон Раскольников
Достоєвський не спрощує процес “відновлення людини” в Раскольникові, показуючи, що навіть після суду й вироку, в Сибіру, в тюрмі й на каторзі герой не вбачає у своєму минулому “особливої страшної провини” і втішається думкою про те, що через вісім років йому буде лишень тридцять два. Тільки поступово, аналізуючи свої вчинки, думки, розмірковуючи над жахливим і пророчим сном про
Образи Соні Мармеладової та Родіона Раскольникова об’єднані за принципом контрасту, який є визначальним для філософського роману Достоєвського. Зіставляються дві життєві позиції: “за” і “проти”. Анархо-індивідуалістичному
У поліфонічному романі, яким вважається роман Достоєвського, “голосам” персонажів властива самостійність, вони звучать нібито “поряд” один з одним і “поряд” з голосом автора, який не є домінуючим.
Подробиці. Соня, так само як і Раскольников, “переступила”, але не через іншу людину, не через християнську мораль, а через себе, пожертвувавши собою, а не кимсь іншим. Мотиви, за якими Соня стала на шлях гріха, продиктовані святим прагненням врятувати маленьких сестер, брата, хвору мачуху. Катерина Іванівна, отримавши від Соні гроші, усю ніч молиться за неї, оплакуючи її “падіння”.
Як подвиг самозречення розцінює життя Соні Раскольников: “Я не тобі вклонився, я всьому стражданню людському вклонився”, – говорить він, цілуючи дівчині ноги. Її жертовний подвиг грунтується на безмірній відданості людям, співчутті. Схожа на дитину у своїй беззахисності й чистоті, “тиха” Сонечка протиставляє антигуманному бунту Раскольникова своє розуміння ідеї перетворення світу – оновлення його через доброту, покірливість, лагідність, жертовність.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)