З “Сонетів до Орфея” (скорочено) – Рільке Райнер Марія

*

Ось дерево звелось. О виростання! О спів Орфея! Співу повен слух. І змовкло все, та плине крізь мовчання

Новий початок, знак новий і рух.

Виходять звірі з лісової тиші, Покинувши кубельця чи барліг; Вони, либонь, зробилися тихіші

Не з остраху, не з хитрощів своїх, А з прислухання. Рев, скавчання, гам Змаліли в їх серцях. Їм за пристанок Недавно ще була маленька хижа,

Де крилася жадливість їхня хижа І де при вході аж хитався ганок,- Там ти воздвиг в їх прислуханні храм.

Переклад М. Бажана


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

З “Сонетів до Орфея” (скорочено) – Рільке Райнер Марія