“Єдина справжня розкіш – це розкіш спілкування”

Кожний розуміє під розкішшю своє поняття. У когось – це відпочинок на Канарських островах в оточенні білявок. У когось – це прочитання улюбленої книги. Але ніщо не порівняється із спілкуванням. Я вважаю, що саме спілкування – це єдина справжня розкіш.

Що може дати ще такі емоції, як при активному дискусі із гідним опонентом. Ми – люди – істоти соціальні, тому нам так важливе спілкування. Подвійно важливе спілкування із людьми схожими на нас, із подібними інтересами.

Саме воно збагачує нас новою інформацією, новими роздумами.

Без спілкування не можливе життя. Були експерименти, коли люди протягом довгого часу ні з ким не розмовляли. Результат експерименту був доволі плачевний: троє з семих заробили шизофренію, – розлад психіки.

Тому, навіть, щоб зберегти своє психологічне здоров’я, слід спілкуватися. Воно також може бути корисним для розвитку мовленнєвих навичок і кругозору. Насправді, розкіш спілкування – неоцінима. Ми цінуємо, по-справжньому лише те, що втрачаємо.

Тому проаналізувати наскільки був дорогий друг, можна тільки після того, як його втратимо. Кращих друзів завжди мало. Тільки мала кількість приятелів може дати

справжню розкіш спілкування. Коли їх занадто багато, розмова вже не ціниться так, як раніше. Потрібно цінувати справжніх друзів.

Вони завжди були на вагу золота. Розмова із справжнім приятелем – це, як ковток свіжого повітря. Це у простонародді називають: “розкішшю спілкуваня”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

“Єдина справжня розкіш – це розкіш спілкування”