Насамперед, варто розібратися, яка освіта є якісною. Мені здається, що це та освіта, яка задовольняє потреби суспільства, а також особистісні потреби.
Але якщо суспільні потреби можна приблизно озвучити: кваліфікований фахівець, порядна людина, яка має активну життєву позицію, то особистісні потреби – річ більш тонка і має безліч варіантів. Практично всі навчальні заклади орієнтовані на суспільство, а не на особистість. Тобто суспільство таким чином виховує (чи намагається виховати) в людині якості, які йому потрібно.
Якщо суспільство
А ще така здатність як організація – власного часу і діяльності – теж є невід’ємною навичкою якісної освіти, яка знадобиться в повсякденному житті. Для власних потреб ці вміння також стануть в пригоді. Це ніби інструментарію, який можна використовувати в усіх сферах життя. Але є ще самоосвіта.
Цікаво, чи можна її назвати якісною освітою? Хто буде визначати якість? Адже тут найчастіше орієнтуєшся переважно на себе і свої інтереси, намагаєшся
Мабуть, якогось певного мірила немає. А якщо людина матиме тільки самоосвіту? Чи буде гіршою людина без університетської освіти? Для мене відповідь очевидна. Університет, навіть самий найкращий, не дає ніяких гарантій того, що по його закінченні з людини буде Людина.
Цієї якості вона набуде власною працею.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)