Герой добутку – розумний хлопчик, що “у селі визнавався за грамотія”. Він добре вчиться, у школу ходить із задоволенням. Тому батьки вирішили відправити його в районну школу. На новому місці парубійко також продовжує успішно вчитися. Крім того, він почуває, що йому зроблене велика довіра, на нього покладають надії.
А ставитися до своїх обов’язків абияк він не звик. Хлопчик живе, постійно недоїдаючи, крім того, дуже тужить за будинком. Однак, коли мати приїхала відвідати його, він нічим не видає свого нелегкого становища, не скаржиться
Продуктів, які надсилають йому із села, не вистачає надовго. До того ж більша частина того, що йому надсилають, “кудись самим таємничим образом зникає”. Тому що поруч із ним живе самотня жінка із трьома дітлахами, які самі перебувають у такому ж, якщо не більше безвихідному, положенні, то хлопчик не хоче навіть замислюватися над тим, хто тягає продукти.
Йому лише кривдно, що ці продукти матері доводиться відривати від сім’ї, від його сестрички й братика.
От при таких обставинах героєві й пропонують хлопчиська грати на гроші. Вивчивши правила гри, він погоджується. І незабаром починає
Тому в Лідії Михайлівни залишається лише один шлях допомогти йому – дати шанс чесно вигравати свій рубль.
Незважаючи на те, що герой оповідання “Уроки французького” уплутується в гру на гроші, він викликає в мене глибоку симпатію. По натурі своєї це гарний, розумний хлопчик, чесний і справедливий, з добрим серцем, із чистою душею, що любить свою сім’ю, що поважає навколишніх його людей, що проявляє турботу й співчуття до страждаючим від убогості й голоду. А йти на не зовсім гарні вчинки його змушує лише гостра потреба