Твір-мініатюра по вірші О. С. Пушкіна “Якщо життя тебе обдурить!”. Поетична творчість О. С. Пушкіна пронизано тугою за волею й сумом через існування невидимих грат, що стримують його все життя. Поетові було 23 року, коли він написав вірш “В’язень”. У такі роки людини, як ніколи, вільний, він повний сил і має всі шанси реалізувати свої плани й мрії. Але О. С. Пушкін бачив, що суспільство, у якому він живе, що його виховало на своїх нікчемних і порожніх ідеях, – це не що інше, як загальний обман, темниця.
Доля героя зображується поетом
“Сиджу за гратами, у темниці сирій.”
Пушкін пише про себе, про безнадійну тугу, про волю, що поруч. Потрібно тільки спробувати вирватися, але чи то рутинне життя скувало орла, чи те ситість і безпека не коштують волі! У вірші немає розвитку дії, є речення:
!Давай полетимо Ми вільні птахи, пора, брат, пора! Туди, де за хмарою біліє гора,
Туди, де синіють морські края, Туди, де гуляє лиш вітер! та я!..”, але немає відповіді. Як дійти, “якщо життя тебе обдурить!”?
Доля. Як багато надій ми покладаємо на неї. У нас свої плани,
Розчарування від невдач не повинне гнітити. Невідоме майбутнє повинне тримати людини “у струні”. Багато анекдотів про долю придумано гострословами, і від них буває смішно до сліз.
Сльози висохнуть, а сміх залишиться. І радість перемог і успіхів перемінить колишню гіркоту. Подумаєш: “Боже, який я був дурний!” І йдеш далі, переборюючи чергову сходинку хмарочоса життя.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)