Яка, на мій погляд, роль дієслів у мовленні

Організувати бесіду з учнями, довідаємося, про що або про кого говориться в цьому тексті. Відповіддю після первинного читання може бути слово дзвіночки. Так, Мова йде про квіти, але якщо уважно вчитатися, то головну роль у цьому тексті грає людина, що скакає на коні й топче ці квіти. Таким чином, ми з’ясували, що предметом мовлення є квіти, а основною темою розмови – людин і його переживання

Але на уроці російської мови основне наше завдання – визначення язикових значень і їхньої ролі в значеннєвій організації тексту. Тому наступним

етапом роботи є виділення слів, що називають предмети, які роблять яку-небудь дію (користуючись загальноприйнятою термінологією – шукаємо підмет), підкреслюємо їхньою однією рисою. Випишемо ці слова: дзвіночки, кінь, я (людина). Визначивши лексичне значення кожного із цих слів, тим самим ми опишемо предмет (з погляду лінгвістики) або побудуємо сенсорний образ (з погляду психолінгвістики).

Дзвіночки – трав’яниста рослина з ліловими або темно-блакитними квітками, схожими за формою на маленькі дзвони. Кінь – це кінь.

Я – людина, оповідач, від чийого ім’я ведеться оповідання. Тепер оборотний увага,

якими словами автор характеризує дії цих предметів: дзвіночки – дивляться, дзенькають, качають головою, клянуть; кінь – несе, топче, б’є; людина – радий не топтати, радий промчатися, не може удержати, летить, здіймає, не знає. У бесіді з’ясовуємо, чи можуть дзвіночки дивитися, погойдувати головою, лаяти кого-небудь. Виявляється, не можуть; автор переносить на неживі предмети дії людини. Дзенькати можуть дзвіночки, але тільки не квіти, квіти на вітрі можуть шелестіти, погойдуватися.

Ми уявили собі квіти, коли описували значення слова дзвіночки, далі наша “картинка” розширюється, ми бачимо, що квіти – живі, вони можуть діяти як людина, вони звертаються до людини, тільки нічого не говорять уголос. Ми тільки що охарактеризували предмет, але не з боку його якості, а з погляду того, що він уміє робити. Продовжимо цю роботу далі. Кінь несе, тобто мчиться, топче квіти, ударяє по них своїм копитом.

Ми можемо уявити собі молодого жвавого скакуна, що несеться по полю. На коні сидить людина, вона й радий би зупинити коня, але не може цього зробити, не може удержати вуздою біг неприборканий, людина звертається до квітів, природі, щоб вона його пощадила, простила, тому що він нічого не може поробити, це не в його силах. Людина неспроможна перед природою, не може зрозуміти що відбувається, не може зупинити біг, от тільки чого? Звичайно, з конем наш герой міг би впоратися, видимо, тут мова йде про іншому.

Але не будемо заглиблюватися в герменевтический аналіз тексту й описувати картину навколишнього світу очами А. К. Толстого, перед нами коштує конкретне лінгвістичне завдання. Ми охарактеризували предмети з погляду їх дії

Наступним етапом роботи вчителі на уроці буде організація рефлективної діяльності учнів. Учні, згадуючи послідовність своїх дій на уроці, повинні зрозуміти, за рахунок чого розширилося їхнє первинне подання, що вони для цього зробили. Аналіз слів, що називають дії виділених нами предметів мовлення, дозволив одержати характеристику цих предметів з погляду вироблених ними дій

Ми можемо виділити нове знання, отримане учнями на цьому уроці. Вивчаючи тему “Ім’я прикметник”, ми говорили про те, що слова цієї частини мови позначають ознаку предмета, називають особливості, властивому саме цьому предмету. Сьогодні ми довідалися, що предмет може характеризуватися й з погляду його дії. Тому що частиною мови, що називає дія предмета, є дієслово, можна зробити висновок, що граматичним значенням цієї частини мови буде назва процесуальної ознаки предмета.

Вертаємося до нашого підручника, тепер нам стає зрозуміла й друга фраза про характеристику предмета дієсловом. Далі ми продовжуємо знайомитися зі статтею підручника й звертаємо увагу на перерахування назв різних дій дієслова. Задамо собі питання, яким предметам властиво та або інша дія, який предмет воно характеризує.

З’ясовуємо, що більшість дієслів характеризує діяльність людини, його стан. Дії, що називають переміщення й положення в просторі, можуть бути властиві як людині, так і всім іншим істотам і предметам на землі: дощ іде, літак летить, дерево коштує, колода лежить і ін. При переосмисленні дії, властиві людині, можуть характеризувати й неживий предмет

Таким чином, ми не просто з’ясували, яке граматичне значення дієслова, а ще постаралися зрозуміти, як людина бачить навколишній світ, якими характеристиками наділяє він предмети навколо себе. Ми розкрили зміст використання автором дієслів вречи.

Наступним важливим етапом уроку є створення комунікативної ситуації, де автором висловлення стає сам учень. Він пише свій текст на тему: “Яка, на мій погляд, роль дієслів у мовленні?”, “З якою метою автор використовує дієслова у вірші” або “Що я зрозумів сьогодні на уроці”, “Що нового я довідався сьогодні”. У цей момент відбувається розмова учня із самим собою. Він навчається внутрішньому монологу й культурі оформлення власних думок.

Запис або проказування свого тексту допомагає починаючому авторові глянути на власний добуток отчужденно, як на ще один текст, що вимагає розуміння. Це саме та частина уроку, коли відбувається навчання, з одного боку, навичкам спілкування із самим собою, коли важливим стає момент відстеження власного росту, особистісної зміни, а з іншого боку, умінням лінгвістично точно передавати власну думку, щоб бути понятим

Звичайно, глибина сприйняття тексту залежить від віку учня, ступеня його загального розвитку, придбаних навичок аналізу мовного висловлення. Але навчання в тім і полягає, щоб привчити школярів уважно ставитися до слів, до свого власного мовлення


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Яка, на мій погляд, роль дієслів у мовленні