Як я готовила подарунок для своєї мами

Мені хочеться розповісти про те, як я готовила подарунок для своєї мами в день її народження. Коли став наближатися цей день, я початку думати про те, що подарую їй. Мені хотілося, щоб це було обов’язково щось незвичайне, хотілося, щоб подарунок зміг виразити всю мою безмежну любов. Але що я могла придумати?

Грошей на дорогий подарунок у мене не було. Просити в тата? Але тоді це буде вже не зовсім мій подарунок.

Довго роздумувала я над тим, як надійти. І мені поступово ставало смутно від свого безсилля. Тоді я вирішила звернутися за порадою

до тата – у нього завжди виникають гарні ідеї, він обов’язково мені допоможе. Тато уважно вислухав мене й запитав:

– Ти хочеш, щоб мамі було приємно?

– Розуміє! – обурилася я

– И щоб твій подарунок їй запам’ятався?

– Так.

– И щоб він не був схожий на інші?

– Звичайно.

– Тоді послухай. Дорослі, швидше за все, подарують їй безліч речей з магазина. Якщо ти надійдеш так само, то чим буде

Виділятися саме твій подарунок?

Я задумалася. Немає. Я обов’язково повинна придумати що-небудь особливе. І зробити своїми руками! Тепер у мене з’явилася ідея. На щастя, я дуже

люблю й умію малювати. І я вирішила подарувати мамі малюнок.

Що, якщо намалювати її портрет? Нехай навіть вийде не зовсім схоже – вона зрозуміє. Я зображу неї на тлі гарної природи: нехай дивиться й представляє, що вона потрапила на прекрасний екзотичний острів. Моя мама дуже любить море.

Вона завжди розбудовується, якщо влітку не вдається виїхати куди-небудь на курорт. Тоді мама починає згадувати свої минулі поїздки – і ці спогади дуже радують неї. Я думаю, якщо перед нею завжди буде море, нехай навіть на картинці, їй буде приємно. І в неї обов’язково буде гарний настрій

У той же вечір я закрилася у своїй кімнаті, озброїлася олівцем і папером, дістала фарби й цілком поринула у творчість. Малюнок довго не виходив. Дійсно, малювати портрети – це дуже складно. І я вирішила почати із природи. От що в мене вийшло

Навколо широкого піщаного пляжу розкинувся прекрасний квітник з казковими квітами. Яких тільки фарб тут не було! Я намагалася виразити за допомогою кольору всі свої почуття. І, здається, мені це вдалося. Потім я намалювала скелястий берег, де обов’язково оселяться морські птахи.

Але головне – море. Я намагалася зобразити його безкрайнім, що йде кудись за обрій, де воно зливалося із самим небом. А на небі яскраве літнє сонце, що зігріває всі навколо своїми променями. Цим світлом повинна бути освітлена вся картина! Унизу грайливі хвилі котили свої баранчики й залишали на їхньому пляжі.

А вдалечині плив білий корабель. Великий і гарний, він направлявся прямо до берега. Я подумала й вирішила: нехай вітрила в нього будуть червоні.

Мені раптом згадалася мрія юної Ассоль в “Червоних вітрилах”. Адже її мрія збулася. А я дуже хочу, щоб мамині мрії теж завжди збувалися.

До речі, тут буде й папина мрія: він уже давно хоче мати власну яхту. Портрет у мене, на жаль, так і не вийшов, і я просто намалювала гарну жінку, що сидить на березі й дивиться вдалину на корабель, що наближається. І дала малюнку назва “Моя улюблена мама”.

Тепер усе було готове. Залишалося лише купити підходящу рамку, щоб картина мала закінчений вигляд. Я сподівалася, що мій подарунок обов’язково сподобається мамі. А дорогі речі нехай дарують дорослі

Коли наступив довгоочікуваний день, зібралися гості, я врочисто піднесла свій малюнок. Мама дуже зраділа й, як мені здалося, з гордістю показала його гостям. Пізніше, коли все розійшлися, мама сховала помади, парфуми й інші подарунки в шухлядку.

А мою картину поставила на тумбочку в ліжка. І недавно, проходячи повз кімнату, я помітила, що вона дивиться на малюнок і мрійливо посміхається. Мені стало дуже тепло й радісно тому, що я зробила мамі приємність. І я ще раз переконалася: доріг не подарунок – дорога увага


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Як я готовила подарунок для своєї мами