У поемі вирішується саме головне питання про сучасність: “Народ звільнений, але чи щасливий народ?” Виникає й інше питання: які шляхи, що ведуть до народного щастя. Із глибокою симпатією автор ставиться до тих селянам, які не плазують перед панами, не упокорюються зі своїм рабським положенням. Це й Савелій, і Матрена Тимофіївна, і Гриша Добросклонов, і Єрмил Гирин. Щоб відповістити на запитання “кому на Русі жити добре?”, Некрасов оглядає всю Русь і спочатку не знаходить позитивної відповіді на це питання, тому що поема була почата в
Про нього розповідається в останній частині, названої “Бенкет на увесь світ”. Важкий життєвий шлях семінариста Гриши. Син напівзлиденного дячка й “батрачки безмовної”, він прожив голодне дитинство й сувору юність.
У семінарії “їх недокармливал хапуга-економ”, а під час канікул Гриша наймитував
Народ, бачачи в ньому свого посланця, благославляет його на боротьбу: “Йому доля готовила Шлях славний, ім’я голосне Народного заступника, Сухоту й Сибір”. Гриша поет, він створить пісню “Русь”, у якій оспівує Россию, що пробудилася: “Рать піднімається Незлічима. Сила в ній позначиться Незламна”.