Іноді навіть найближчі люди не мають достатнього взаєморозуміння між собою. Це дуже сумно, оскільки без такого взаєморозуміння жити набагато складніше, ніж з ним. Завдяки взаєморозумінню люди дійсно можуть впоратися зі своїми проблемами, вирішити складності буття і добитися істотного успіху в житті.
Драматичний приклад всього цього показаний у творі Джеймса Олдріджа під назвою “Останній дюйм”.
У даному творі описується історія батька і сина, які полетіли на безлюдний острів заради розваги – пофотографувати акул. Але батько
Батькові довелося побіжно вчити сина такій складній справі, як управління літаком. Але проблема була в тому, що хлопчик ніколи не відчував розуміння з боку свого тата. Ці двоє дуже мало спілкувалися, в цілому у них було вкрай мало спільного.
Проте, хлопчикові вдалося не тільки долетіти, куди потрібно, а й подолати той горезвісний останній дюйм, який був найскладнішим місцем.
У
В кінці розповіді автор наводить слова батька, який подумки обіцяє самому собі приділяти більше уваги синові і робити все, щоб стати для нього справжнім другом, а не просто біологічним батьком.
Я не думаю, що знайти спільну мову з людиною можна тільки тоді, коли вам загрожує смертельна небезпека. Звичайно, в таких ситуаціях дійсно люди постають такими, якими вони є насправді, а не намагаються здатися певними через особливості свого характеру. Постаючи справжніми, реальними, люди дійсно заслуговують поваги та розуміння.
У той же час я переконаний, що іноді і в простому, звичайному житті буває так, що люди показують себе справжніми, відвертими, тим самим привертаючи до себе повагу і даючи можливість знайти з собою спільну мову.
Спільну мову люди можуть знайти лише тоді, коли вони ведуть себе по-справжньому, не прикидаються і не намагаються справити якесь враження. Приклад тому був показаний у творі “Останній дюйм”. У той же час я вважаю, що бувають в житті людини й інші ситуації, коли з ним можна відшукати взаєморозуміння, не тільки в настільки екстремальні випадки.