ЯК МИ КОЛИСЬ УЧИЛИСЬ – Остап Вишня (1889-1956)

Українська література 6 клас

ПРИКМЕТИ ВЕСНИ

Остап Вишня (1889-1956)

Дуже рано починалася за старих часів професійна на селі освіта. Тоді вона починалася, коли Ванька або Одарочку було вже “одлучено”1 коли Ванькові або Одарочці сорочка підіймалася вище того місця, про яке ви зараз не думаєте, і зав’язувалася вузлом на спині.

– Щоб не закаляло! А то воно в мене, вибачте, на втори слабеньке2.

Ванько (або Одарочка) у цей час свого віку вже міцно трималося за материну спідницю і весь час:

– Мамо! Моні3

– Ось не мамай

мені над душею! На ось дубця4, пожени гуси за ворота. Він у мене хороший хлопець! Пожени, пожени!

Мама на базар поїдуть, гостинця куплять! Отак, отак їх! Гиля, кричи, гиля! Отак! От цяця Ванько!

От цяця! А Меланя кака,- вона мами не слухає! Жени, жени!

Це були перші, найраніші кроки нашої освіти. Гуси – це був перший і обов’язковий етап нашої освіти.

Програма нашої освіти у нас на селі складалася на підставі споконвіч них5 традицій і на підставі життєвих умов. їхніми інструкціями ми керувалися, за їхніми вказівками ми йшли.

Так, значить, перша наука – це гуси. Пасти гуси, пасти їх так, щоб у чужі копи не

вбралися, пригнати додому всіх до одного – це була програма нашого “технікуму”, першого, сказати б, курсу.

Коли ви цього іспиту не складете, коли у вас одберуть де-небудь у чужому просі або на чужій стерні картуза або ж ви, навчаючись поціляти, бахнете6 гусеня грудкою по голові і приженете долому замість восьми гусенят семеро,- крім того, що на вас буде побито нового-новісінького віника, вас ніколи не переведуть на вищий курс.

Вищий курс – це свині.

Самі ж ви, певна річ, розумієте, що це вже справа далеко серйозніша, ніж гуси.

Свиню ви вже в самій сорочці не впасете. Тут уже обов’язково потрібні були штани. Хоч і з прорішкою ззаду, а проте штани, та ще й на одній підтяжці.

Замість дубця потрібний невеликий кийок.

Цю справу доручалося громадянинові від шести років. Раніш – ні. Бо тут треба було певної вже кваліфікації, а найголовніше – поваж ності7.

Сказати:

– Гиля! Бодай була вона тобі здохла!

1 Одлучати – тут: припиняти годування дитини грудьми, материнським молоком. 2 На втори слабеньке – хворіє на черево. 3″Мені!” – тут: молока!

4Дубець – паличка, прутик. 5 Споконвічний – давній. 6 Бахнути – вдарити.

7Повижність – гонор.

Це не те, що невинне й наївне:

– Гиля-гиля!

Тут уже треба було, щоб свиня почувала, що над нею є верховне начало8, треба було вчасно й уміючи вхлудити9 її кийком, не хапаючись і не нервуючись, а свідомо своєї гідності, ніби так, між іншим, прослати на вигоні басом:

– А куди ж ото ти пішла? Кажи, га? Куди, ря-а-а-а-ба?

А потім солідно додати:

– Сибірки10 на тебе нема!

“Володарем” над свинями ми були до 10-11 років. Потім ішли такі “курси” вищої освіти: телята, вівці, корови, коні…

Переступивши на телячий курс, вже “дозволялося” вкрасти в батька паперу й закурювати цигарку з кінського кізяка або прохати в прохожих (тільки не з свого села!):

– Дядю, закурити нема?!

– Нема!

– Так дайте ж хоч сірничка!

У цей час (узимку) починалася й загальна освіта в місцевій церковно – приходськііі або в народній школі11… Звичайно, коли була та школа та були чоботи, щоб у школу ходити.

Що? Коли? Чому? Як?

1. Коли починали люди здобувати професійну освіту на селі за старих часів?

2. Якими були перші кроки освіти? 3. Яким було покарання за нескладений іспит? 4. Чому свині вважалися “вищим курсом навчання”?

5. Що дозволялося робити після “телячого” курсу? 6. Який епізод гуморески вам здається найбільш кумедним?

7. Яке враження справила на вас професійна освіта за старих часів? 8. Чим відрізняється навчання сучасних школярів від того, яке описане в оповіданні Остапа Вишні? 9. Розкажіть кумедні історії, які з вами траплялися на уроках у школі.

Вправи і завдання

I. З’ясуйте значення виразів: за старих часів; на вас буде побито віника; прокричати на вигоні басом.

II. Перекладіть рідною мовою: міцно тримається за материну спідницю; це справа далеко серйозніша.

8 Верховне начало – тут: вище керівництво. 9 Вхлудити – вдарити.10 Сибірка – хвороба тварин. 11 Церковноприходська школа – школа при церкві.

III. Поясність, чому автор (Остап Вишня) взяв ці слова та вирази у лапки: “одлучено”, “технікум”, “курси”, “дозволялося”.

IV. Утворіть форми вищого ступеня від прикметників хороший, високий, серйозний, солідний.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ЯК МИ КОЛИСЬ УЧИЛИСЬ – Остап Вишня (1889-1956)