ЯЦЕНКО-ЗЕЛЕНСЬКИЙ ЛУКА (ЛЕОНТІЙ)

ЯЦЕНКО-ЗЕЛЕНСЬКИЙ ЛУКА (ЛЕОНТІЙ) (1729, С. Мачухи, тепер Полтавської обл. (за іншими даними – Золотоноша) – 1807 р.) – давньоукраїнський письменник.

Освіту здобув у домашніх умовах. 19-літнім юнаком постригся в ченці, був намісником полтавського Хрестовоздвиженського монастиря. 1764 р. вирушив до Святих місць, побував на Афоні, Синаї та в Єрусалимі.

Деякий час був священиком посольської церкви у Константинополі. За час мандрів вивчив італійську, французьку, грецьку, турецьку мови, ознайомився з історією літератури й культури європейських

народів. Записки, над якими працював з 1785 р. до кінця життя, довів до початку 90-х років XVIII ст.

Відчутний вплив на них мав опис мандрівок В. Григоровича-Барського (Яценка називали “молодшим Григоровичем”) і деяких французьких письменників того часу.

Записки Л. Яценка-Зеленського складаються з 13 томів (10-12 втрачені). Перші три томи – це опис подорожі по Святих місцях Близького Сходу. У 3-му є спогади автора про життя козаків Запорозької Січі. 4-й і 5-й томи присвячені опису Константинополя та життю автора в цьому місті.

У 6 – 8-му томах автор розповідає про мандри в Росію під час російсько-турецьких воєн

1768 і 1787 рр. 9-й і 13-й томи складають окремі твори мандрівника, серед них – “Нравоучительная исповедь правовірного христіянина и истинно кающегося в грехах своих”; “Украинская сказка”, де, наслідуючи Руссо, автор висміює систему виховання того часу; побудована за зразком журналу І. Крилова “Почта духов”, куди входять церковні історії, приклади з філософських творів XVIII ст., за допомогою яких Л. Яценко-Зеленський висміював західну інквізицію та ідеологію лютеран. Проза письменника позначена рисами барокового стилю, прикметами якого тут є багатослівне плетиво фрази, контрасти й протиставлення, схильність до гумористичних ефектів, побудованих на пародіюванні та бурлеску.

Повністю записки Л. Яценка-Зеленського опубліковані не були.

Літ.: Попов А. П. Младший Григорович: Новооткрытый паломник по святым местам XVIII в. // Тр. XV археол. сьезда. М., 1914; Яворницкий Д. Лука Яценко-Зеленский.

Катеринослав, 1915; Леонтій-Лука Яценко (Зеленський). Молодший Григорович (уривок) // Вітчизна. 1988. № 2. С. 184 – 191.

П. Білоус


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ЯЦЕНКО-ЗЕЛЕНСЬКИЙ ЛУКА (ЛЕОНТІЙ)