І. Любов О. Довженка до свого народу. (Олександр Довженко любив свій край, свій народ. Його твори, за висловом М. Рильського, “…по вінця напоєні любов’ю до рідного краю, до трудового народу, до України з її великим, але скорботним минулим, з її великим і радісним майбутнім”. У своєму “Щоденнику” автор лише кілька рядків присвятив дружині, своїй хворобі та матеріальним нестаткам, отже, його твір можна назвати щоденником українського народу, вірним сином якого письменник був усе своє життя.) ІІ. Велич та широчінь Довженкової душі.
1.
Цей твір проникнутий
Творчість митця закликає любити працю, рідну землю, людей, берегти мир на планеті. Він не тільки бачив, а й інших учив любити наповнене сонцем пшеничне колосся, людські гарячі руки. Філософ від народження, він розумів, що в природі усе доповнює одне одного, прагнучи рівноваги, гармонії і краси.) ІІІ. “Я України син, України…” ( Американський актор і режисер Чарлі Чаплін сказав про О. Довженка: “Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета – Олександра Довженка”. І ми пишаємося тим, що сказано це про українського письменника, твори якого змушують замислитися над цінністю людського життя, його миттєвістю і пам’яттю, яку після себе залишає людина.)