І. Загальна характеристика творчості Володимира Підпалого. (Лірика поета пройнята надзвичайною щирістю й своєрідною інтимністю спілкування автора із читачем. Зрештою, ліричність поширюється навіть на поезії із патріотичним пафосом. Для ліричного героя В. Підпалого характерна справжня щирість, тонкі відчуття, емоційність, елегійність сприйняття світу й оптимізм.)
ІІ. Лірика Володимира Підпалого.
1. “Тиха елегія”. (“Тиха елегія” – поезія патріотична. Уже сама назва є досить оригінальною як для твору із патріотичним
Патріотизм, любов до своєї землі – десь на рівні внутрішніх відчуттів і говорити на цю тему варто тихо, елегійно, або й взагалі не говорити. “…Від них не відокремлю себе і тоді, як в землю перейду” – патріотизм не як сукупність пишних фраз, а як відчуття і спосіб існування робить людину вічною, навіки пов’язує її із історією свого народу – як із пращурами, так і з далекими нащадками. У вірші “Тиха елегія” патріотичні почуття висловлені
2. “Запросини”. (Цей вірш наскрізно символічний. Образи у поезії, як і ритміка цього твору, досить прості. Проте символічне навантаження робить зміст поезії дуже глибоким.
Образи ночі, трьох замків, золотого човна, холодного неба створюють особливий художній світ, шо символізує єдність духовного та реального, глибокі роздуми над життям і водночас життєвий оптимізм. Рефреном лунає “ходімо” – недарма вірш має таку назву. Автор запрошує читача обрати правильний шлях і йти ним. Поезія пройнята ліричним настроєм.
Шлях до добра, до світла може видатися складним, проте це єдиний правильний шлях. Автор у символічній формі закликає вірити в нього: “Навіть якщо не дійдемо – ходімо!”)
ІІІ. Особисті враження від прочитаних віршів.