“Хотів би жити знов у горах…” (за поезією Джорджа Байрона) Так написав великий англійський поет Джордж Байрон. Аристократ за походженням, успадкував титул лорда. Закінчив аристократичну школу, Кембриджський університет.
Це був великий трудівник духу, знав безліч мов, залишив велику літературну спадщину. Цікаво, що батьківщиною поета була Шотландія, країна такої ж романтичної, героїчної історії, як і Україна. І дійсно, у XIX столітті, коли жив поет, ці країни – далека Шотландія і наша Україна дійсно були овіяні романтичною славою.
За легендою Байрон наказав своє серце поховати у Греції. Такого ж бунтівного духу сповнена і його поезія “Хотів би жити знов у горах…” Поет був романтиком, тож і вабили його “темні урвища і хребти”, “пустка дика й хмура”, “небо грозове”. Саме дика, незаймана природа, грізна і
Саме “грозове небо”, яке завжди \ є фоном бунтівних, неспокійних натур, вабить його. А його ідеалом є орел – він не боїться сонця й літає вище за всіх птахів. Для поета це – висота духу, необтяженого земними клопотами і наділеного “незлобним серцем”.