“Хіба хто відає, скількох людей він скривдив за своє життя…”

Оповідання відомого чеською прозаїка, драматурга, поета, сатирика Карела Чапека не втратили своєї гостроти і актуальності й сьогодні, бо письменник розкриває “вічні” проблеми людського суспільства – поняття добра і зла, доброти і байдужості, аморальності і порядності. Саме про ці вади і якості йдеться в оповіданні “Замах на життя”.

Одного вечора хтось невідомий Стріляє в радника Томсу – непоказного, непримітного начальника канцелярії у якійсь установі. Вчинено замах; почато розслідування. Формальні запитання поліцейського

інспектора, який веде справу, спонукають Томсу до роздумів: хто міг бути зацікавленим у його смерті?

Коли радник починає власне розслідування над собою; перед ним розкривається власне неприглядне єство, байдужість, черствість, грубість, бездушність.

Кожен може вкоротити йому життя: Роубал, якому він нетактовно натякнув на невірність його дружини; хворий на сухоти кравець, який благав про допомогу; старий кур’єр, якого він привселюдно вилаяв за дрібницю; юнак-підлеглий, якого примусив підібрати кинутий на підлогу папір; колега Ванкл, обтяжений великою родиною, що хотів зайняти його місце і розв’язати

цим свої фінансові проблеми; офіціант, якого хазяїн вигнав геть, бо він обрахував Томса на кілька крон.

Так прикрий випадок примушує радника замислитися над своєю поведінкою і дійти висновку, що буденні, звичні стосунки часто не менш страшні, ніж вбивство чи грабунок. Тому і просить інспектора припинити карну справу, визнаючи винним насамперед себе.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

“Хіба хто відає, скількох людей він скривдив за своє життя…”