В образі Грегора Замзи вгадується сам автор Франц Кафка – самотній і таємничий геній XX століття. Щоб зрозуміти головного героя новели “Перевтілення”, треба поглянути на світ очима Кафки. А світ йому здавався ворожим і сповненим зла. Тут людина може перетворитися на жука і не дістати і краплі співчуття та розуміння.
Саме так сталося з Грегором Замзою. В кращих традиціях жанру новели Кафка розпочинає свій твір з шокуючої інформації: герой прокинувся вранці в образі потворного жука. Далі ми дізнаємося історію життя цієї людини.
Грегор
Отже, про інтереси своєї родини він піклується більше, ніж про власні. Та чи відповідає йому тим же родина? З того, як розгортаються події далі, можна зробити лише сумні висновки. Дізнавшись, що сталося з Грегором, всі засмутилися. Але не співчуття керує ними, а розуміння,
Особливо агресивно сприймає перетворення сина батько. При кожній нагоді він намагається завдати болю Грегору. Мати просто не може на нього дивитися. Лише сестра Грета за ним доглядає.
Але згодом і вона стає до нього байдужою. І саме її байдужість найбільш болюча для героя. Адже він дуже любить Грету. Всі члени родини зрештою починають сприймати Грегора як набридливу і непотрібну комаху. Та найстрашніше те, що сам герой і досі може відчувати як людина. Так, його смаки змінилися – він любить їсти те, що їдять жуки.
Але Грегор і досі сприймає красу музики, відчуває біль і страждає від своєї участі. І одного дня герой перестає боротися за життя. Всі зітхають з полегшенням. Нікому з родини не шкода бідного Замзу. Історія про перетворення не нова в літературі та міфології. Але часто вона має гарне завершення.
Так, наприклад, в казці “Красуня і чудовисько” також діє герой, який зазнає страшного перетворення. Але його рятує любов. Грегора Замзу не рятує ні любов, ні навіть співчуття.
Трагедія героя в тому, що він не потрібен навіть родині. Хоча саме заради неї герой жив і працював. Таке завершення новели – це авторське сприйняття жорстокості і байдужості нашого світу.