Вступ. Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функціїхудожньої літератури. Багатозначність художнього образу. Різновиди образів. Аналіз художнього твору

УРОК 1

Тема. Вступ. Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність художнього образу.

Різновиди образів. Аналіз художнього твору.

TЛ: поглиблення понять про художній образ, художній твір.

Мета: окреслити коло проблем, які розв’язуватимуть на уроках української літератури протягом року, розкрити значення мистецтва слова в духовному житті людини; ознайомити учнів з багатозначністю художнього образу та його різновидами; навчити за допомогою слова створювати елементарні

образи; розвивати відчуття краси і сили художнього слова.

Обладнання: виставка книг, таблиці, схеми, роздатковий матеріал.

Епіграфи.

Життя коротке – література вічна.

Гіппократ, давньогрецький лікар

Часто один могутній художній образ вкладає в нашу душу більше, ніж здобуте багатьма роками життя.

В. Гаршин, російський письменник

Хід уроку

І. Мобілізація уваги учнів. Мотивація навчальної діяльності.

1. Вступне слово вчителя.

– Сьогодні ми з вами знову зустрілися на уроці української літератури, щоб вирушити у чергову мандрівку у світ прекрасного, світ високого мистецтва

слова. Нас чекають зустрічі з відомими письменниками, знайомства з цікавими персонажами, нові відкриття в царині теорії літератури.

Вірним супутником у цій подорожі для нас стане Підручник (вчитель називає авторів та демонструє книжку). А дороговказом нехай будуть слова Гіппократа*: “Життя коротке – література вічна…”

Хоча, мабуть, не всі погоджуються зі словами великого давньогрецького лікаря.

Мовляв, навіщо та література у третьому тисячолітті, коли є комп’ютери, супутникові антени, мобільний зв’язок… Ось що думали з цього приводу учасники відомої дискусії “фізиків” та “ліриків”, що виникла ще у п’ятдесятих роках минулого століття на сторінках популярної тоді газети “Комсомольська правда”.

2. Рольова гра “Діалог” (за віршем М. Рильського).

1-й голос.

У часи космічної ракети,

Кібернетики та інших див

За облавок викиньте, поети,

Допотопних ваших солов’їв!

Геть жбурніть симфонії та мрії,

Як ганчірку кидають за тин!

Хто мотор полагодити вміє,

Вартий більше, ніж знавець картин!

2-й голос.

Ця суперечка виникла не вчора,

Може, у печерній ще добі,

Але буть додатком до мотора

Для людини мало, далебі!

Як же так убого ви живете,

Чом так занепали ви, скажіть,

Що у дні космічної ракети

Солов’я не в силі зрозуміть?

3. “Мікрофон”.

Учитель ставить запитання до класу:

– А якою була б ваша позиція у цій дискусії?

(Учні передають один одному уявний мікрофон, по черзі беруть слово, швидко й лаконічно відповідають на питання).

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Пояснення вчителя.

– Ви вже знаєте, що художня література – це вид мистецтва, одна із форм духовної діяльності людини.

Митці не лише правдиво відтворюють дійсність, вони змушують замислюватися над різними явищами життя, характерами людей, стосунками між ними. Утверджуючи все добре, справедливе, гуманне, письменники, художники, композитори своїми творами виховують нас, роблять кращими – благороднішими, мудрішими, милосерднішими.

Мистецькі витвори, як і краса природна, дають нам насолоду, викликають естетичні перетворення.

Як слушно зазначив мистецтвознавець Платон Білецький, “мистецтво, подібно до мови, є засобом спілкування людей, подібно до науки –

Засобом пізнання дійсності, подібно до педагогіки і моралі – засобом виховання, прищеплення знань і норм поведінки в суспільстві”.

Таким чином, можна стверджувати, що мистецтво, зокрема і художня література, виконує різні функції, основними з яких є три:

– естетична

– виховна

– пізнавальна.

Як і інші види мистецтва – архітектура, музика, живопис, скульптура, театр, кіно тощо – література відтворює життя в художніх образах.

Коли ми бачимо на небі хмарку – це предмет природи. Коли ж поет А. Малишко напише: “Хмаринка в небі голубім пливе, як мрія, одиноко”, – то це буде вже літературний образ хмарки.

Коли чуємо завивання бурі – це явище природи. Коли ж в оповіданні Панаса Мирного читаємо: “Надворі ревла сердита буря, стугоніла в стіни, стрибала по оселі, вила в димарі, гуркотіла у вікна”, – то це буде художній образ бурі.

Отже, Художній образ – це створене уявою митця поетичне відображення подій, людей, явищ, предметів.

Кожний вид мистецтва моделює світ у художніх образах властивими лише йому засобами і на відповідному матеріалі. У музиці вони створюються сполученням звуків різної висоти, сили й тривалості; у живопису – нанесенням тонів, півтонів, ліній, штрихів, крапок, плям фарбами різних кольорів на полотно, дерево, папір; у скульптурі – нанесенням ліній, площин, кутів, округлостей на мармур, камінь, дерево, метал тощо.

Літературний образ – словесний, він виникає завдяки добору найточніших для вираження думки слів та використанням художніх засобів мови. Так, щоб створити поетичний образ хмарки, передати плавність, уповільненість її руху, Андрій Малишко добирає слово “пливе” (не “біжить”, не “мчить”), використовує пестливу форму, епітет, порівняння.

У літературних творах за допомогою художніх образів можна змалювати все, що доступне розуму та уяві людини: різні події минулого і сучасного, предмети і явища природи, космос і глибини океану. Проте головним предметом зображення є людина, її духовне й фізичне життя, тому художню літературу й називають “людинознавством”.

Та, запам’ятайте, що письменники не копіюють події, людей – учасників цих подій, різні явища і предмети. Уважно вивчаючи навколишню дійсність, вони відбирають найхарактерніше, дібраний матеріал глибоко продумують, домислюють те, чого не вистачає (але воно може бути в самій дійсності), і творять з нього художні образи.

2. Робота зі схемою “Різновиди художніх образів”.

CХЕМА

– Використовуючи власні знання і матеріал підручника, прокоментуйте схему та доповніть її.

3. Продовження пояснення вчителя.

– Щоб правильно зрозуміти зміст, з’ясувати авторську позицію, треба здійснити аналіз художнього твору. Деякі навички такої роботи ви вже маєте. У 8 класі ви опануєте основні види аналізу, такі як, наприклад, Аналіз за ходом розповіді, або “вслід за автором”, Пообразний, коли розглядаємо кожен образ-персонаж зокрема, а тоді зіставляємо, порівнюємо їх і робимо висновки, та Сюжетно-композиційний, який стосується дослідження будови твору та розгортання в ньому подій за сюжетними лініями, належного розкриття образів, мови автора та дійових осіб тощо.

Слід зазначити, що свої особливості має аналіз епічного, драматичного та ліричного твору. Так, наприклад, аналіз ліричного твору може бути здійснений за таким планом (План роздаємо учням та проектуємо на екран):

1. Історія написання твору (у разі потреби).

2. Його жанрова своєрідність.

3. Провідний мотив, особливості його розгортання.

4. Композиційна структура вірша.

5. Образ ліричного героя.

6. Художні засоби (тропи), мова твору.

7. Ритм, рима, спосіб римування, віршовий розмір, вид строфи.

4. Науково-дослідницьке завдання.

– Прочитайте зразок аналізу поезії Т. Г. Шевченка “Садок вишневий коло хати” та визначте, чи відповідає він запропонованому плану. Які аспекти твору не знайшли відображення у процесі аналізу? Спробуйте розкрити самостійно.

(Зразок аналізу вірша Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати” та текст самої поезії роздаємо учням.)

Вірш Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати” належить до шедеврів української пейзажної лірики. Він написаний у травні 1847 року у камері-одиночці петербурзького каземату в перерві між допитами у справі Кирило-Мефодіївського братства – як спогад-ностальгія за батьківщиною, як втілена у слові мрія поета про щасливе, гармонійне життя.

У вірші відтворено ідилічну картину весняного вечора в українському селі. Автор милується природним ладом трудового життя з чергуванням праці й відпочинку, родинним щастям, духовною красою українського народу – всім тим, що є, на його думку, найвищими людськими цінностями.

У поезії майже немає узвичаєних художніх засобів, ніяких спеціальних колористичних акцентів. Т. Шевченко картину природи, праці й побуту селянської сім’ї малює поєднанням зорових (“садок вишневий”) і слухових (“хрущі гудуть”) образів.

Вірш “Садок вишневий коло хати” сповнений широкої гами переживань. Погляд автора (ліричного розповідача) переходить від подробиці до подробиці, доки мазок за мазком не створиться цілісний образ, у якому все живе та рухається. Теперішній час опису має узагальнений характер, тобто майже таким буває кожний літній вечір, він повторюється раз у раз.

Та ідилічна картина, зображена у творі, на мою думку, оповита сумом, адже на неї, безсумнівно, накладається драматичний контекст кріпосницької реальності, творчості Т. Шевченка та його особистої долі).

III. Підбиття підсумків.

IV. Домашнє завдання.

Опрацюйте вступну статтю підручника. Підготуйте усне повідомлення на тему: “Який вид мистецтва є моїм улюбленим і чому”.

*Гіппократ народився 460 р. до н. е. на острові Кос (Греція) і прожив близько 100 років. Був із роду Асклепіадів – династії лікарів, що почалася від Асклепія – бога медицини. Його батько Геракліт був також лікарем.

Гіппократа називають “батьком медицини”. Його ім’ям названа клятва, яку дають і сьогодні лікарі на вірність своїй професії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Вступ. Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функціїхудожньої літератури. Багатозначність художнього образу. Різновиди образів. Аналіз художнього твору