Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом відомого українського письменника і перекладача Дмитра Чередниченка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; навчати уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність мислити словесно художніми образами; виховувати допитливість, шанобливе ставлення до старших.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Зі сметаною в обід
Дерунів об’ївся дід.
Да-да-да, ді-ді-ді,
Дерунів
2. Робота над чистомовкою
Ці-ці-ці – вода бистра у ріці.
Ду-ду-ду – з дідом ловити рибу я іду.
Ку-ку-ку – сядем з ним на бережку.
Ся-ся-ся – зловив дідусь карася.
Ин-ин-ин – на гачку у мене лин.
Рю-рю-рю – смачну юшку наварю.
3. Гра “Добавлянка”
Серед лісу, де пеньочок,
Із землі росте… (грибочок).
Мають діток всі звірята.
У пташок є теж малята!
У відгадки будем грати
І тваринок називати.
У ведмедів… (ведмежата),
А у білок… (білченята),
В качки семеро… (качат),
А у курки сім… (курчат),
В мишок дітки…
А у пташок… (пташенята),
В корівки… (телятко),
А у коника… (лошатко).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Учні переказують оповідання від імені Тетянки, а потім – від імені равлика.
– Чи збігаються погляди Тетянки і равлика на те, що сталося? Поясніть свою відповідь.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Послухайте вірш.
Куди пливуть хмаринки волохаті?
Куди й звідкіль летять птахи крилаті?
Чому понад усе нас любить мати?
Чом сон у руку годі нам спіймати?
Чому весна приходить за зимою,
І розцвітає яблуня красою,
І трави покриваються росою,
І літо вслід ступає за весною?
Чом колос виростає із зернини?
Чом у воді лиш плавають рибини?
Про що веселка з гаєм розмовляє?
Для кого соловейко так співає?
Чом часто і сміємось ми, і плачем?
Чом щось бува холодним і гарячим?
Чом карі й голубі бувають очі?
Чому є білі дні і чорні ночі?..
Про все-усе на світі хочу знати.
Н. Бугай
– Як можна назвати героя вірша?
– Яка його головна риса?
– Сьогодні ми познайомимося із таким допитливим хлопчиком. Допоможе нам у цьому відомий український письменник і перекладач Дмитро Васильович Чередниченко.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання статті про Дмитра Чередниченка (с. 153)
Гра “Рибки”. Самостійне мовчазне читання статті учнями
– Чим приваблюють читачів твори Дмитра Чередниченка?
2. Опрацювання оповідання Дмитра Чередниченка “Хлопчик Івасик і дідусь Тарасик” (с. 153-156)
1) Читання оповідання комбінованим способом.
У процесі комбінованого читання (читає учитель; діалог – заздалегідь підготовлені учні) учні ознайомлюються зі змістом оповідання.
– Хто є головними героями оповідання?
– Який настрій викликало у вас це оповідання?
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів “луною” за вчителем, потім – у парі одне одному
Кушир | Шугає |
Холоші | Телевежа |
Погуцикав | Метикують |
Застукаємо | Кувалдочка |
– Яке слово складається з двох частин? (Телевежа)
– Знайдіть відповідні слова до поданих тлумачень.
– Штанина, частина штанів, яка надягається на одну ногу. (Холоша)
– Думають, розмірковують, обдумують. (Метикують)
– Швидко пересувається в повітрі. (Шугає)
– Підстрибував, підскакував. (Погуцикав)
– Знайдіть тлумачення слова кушир у підручнику (с. 154).
Фізкультхвилинка
3) Робота в парі.
Підготовка до виразного читання оповідання.
– У якому темпі, яким тоном будете читати оповідання?
– З якою інтонацією читатимете слова Івасика? А дідуся Тарасика?
4) Виразне читання оповідання учнями за особами.
5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
– Знайдіть і прочитайте опис зовнішності Івасика й дідуся.
– Який художній засіб використав у ньому письменник?
– З якими запитаннями хлопчик звертався до дідуся?
– Як можна знайти відповіді на них?
6) Складання характеристики Івасика і дідуся Тарасика.
Добрий | |
Терплячий | Івасик |
Кмітливий | |
Допитливий | |
Невгамовний | Дід |
Люблячий Турботливий Дотепний Мудрий Життєрадісний | Тарасик |
7) Гра “Голосування ногами”.
Діти встають у дві шеренги – права шеренга: “я вважаю, що твердження правильне”; ліва шеренга: “я вважаю, що твердження неправильне”.
– Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне, тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
8) Робота за ілюстрацією.
– Подивіться на ілюстрацію до цього оповідання.
– Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
– Що художник зобразив на картині?
– Що він намалював у центрі картини? Удалині?
– Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
– Опишіть картину, використовуючи рядки з оповідання.
9) Гра “Чиї це слова?”.
– “А куди ховаються рибки від дощу?” (Івасика)
– “Я вже й підкрадався та придивлявся” (Дідуся Тарасика)
– “А риби вранці вмиваються?” (Івасик)
– “А разом – наче зелений гребінець” (Івасик)
– “На крилах перелетимо” (Дідусь Тарасик)
10) Гра “Земля – небо”.
За командою “земля” діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою “небо” – піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову “земля” – учні очима знаходять, де вони припинили читати.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Яке оповідання ми опрацювали?
– Що нового, цікавого дізналися з цього оповідання?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати ілюстрацію до кінцівки оповідання (с. 153-156).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)