Серед сучасних прозаїків, що розробляють історичну тематику, помітне місце належить Володимирові Мазійку – автору багатьох творів, які сподобалися читачам і в нашій країні, і за рубежем. Почавши як дитячий поет, він скоро перейшов до прози, а згодом почав писати твори і для дорослих. Власне, якщо говорити про його історичну прозу, то цей поділ цілком умовний, бо її з цікавістю читають і дорослі, і молодь, і підлітки.
Добріш знавець історії, майстер творення напруженого сюжету, В. Малик, безперечно, має щасливу властивість – бачити в уяві
Володимир Кирилович Малик (справжнє прізвище – Си-ченко) народився 21 лютого 1921 року в с. Новосілках Мака-рівського району на Київщині в селянській родині. Філологічну освіту здобув у Київському університеті (1950). Потім тривалий час викладав у школі українську мову і літературу.
Першу його книжку – віршовану історичну казку
Творчим досягненням Володимира Малика, безперечно, є його історичні романи “Посол Урус-шайтана” 2 (1968), “Фір-ман8 султана” (1969), “Чорний вершник” (1978), “Шовковий шнурок” (1977), що склали тетралогію “Таємний посол”, а також романи “Князь Кий” (1982) та. “Черлені щити (1985). Вони стали набутком нашої літератури, а їж автор зайняв одне з почесних місць серед кращих сучасних романістів історичного жанру. За твори історико-патріотичної тематики, зокрема за романи “Посол Урус-шайтана”, “Шовковий шнурок” та “Князь Кий”, В. Малик удостоєний літературної премії імені Лесі Українки 1983 року…
Задум тетралогії “Таємний посол” виник у Володимира Малика під впливом відомої картини великого російського художника І. Ю. Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові”. Спочатку виникла думка: яких мужніх, відчайдушних людей увічнив геніальний митець на полотні!.. А ще подужалось: художник своїми засобами вихопив з життя цих захисників своєї землі лише одну мить, а в романі ж можна широко показати, як вони жили, сіяли й збирали хліб, займалися ремеслами й промислами, кохали, виховували дітей, воювали зі своїми споконвічними ворогами – кримськими та
І Філологія (грец. £і1о1о£іа – любов до вчених занять) – наука, що вивчає мову й літературу (усну та писемну) якогось народу або групи народів (слов’янська філологія, українська філологія тощо).
Ур. усшайтаяом (руським чортом) турки називали кошового отамана Запорозької Січі Сірка Івана Дмитровича, який був одним з найвидатні-ших українських полководців. Він прославився переможними походами проти кримського ханства і турецьких фортець Очаків та Ісламкермен турецькими феодалами, які майже щороку вчиняли розбійницькі напади на Україну, Росію і Польщу, як вони гинули на цих війнах, як, потрапивши в полон, страждали в неволі, на каторзі, визволялися і знову йшли в бій, аби захистити рідний край від спустошень та поневолення.
…Історичний роман вимагав значної підготовчої роботи над джерелами (документами, літописами, мемуарами сучасників,, дослідженнями істориків тощо), ознайомлення з місцями, де відбувалися важливі історичні події; потрібно було продумати оригінальні сюжетні лінії, композицію, визначити героїв твору. Почалися тривалі й клопітні пошуки, роздуми. Особливо важко було. знайти головного героя. Потрібен був історичний персонаж – молодий, сміливий, розумний і добре освічений козак.
А серед запорожців… тодішніх “інтелігентів” було немало. Письменникові допоміг щасливий випадок. В одному з письмових історичних джерел ішлося про те, що напередодні російсько-турецької війни 1677-1681 років… кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко відрядив до Туреччини. козака, який добре знав турецьку мову і звичаї населення, з таємним завданням – розвідати наміри султана Магомета IV та дізнатися про його, військові приготування.
Через деякий час козак повернувся на Січ і привіз важливий документ султанський фірман (указ), в якому говорилося про намір Портиг захопити й поневолити Україну та розкривалися основні воєнно-стратегічні плани Османської імперії проти Російської держави…
Історичні джерела не зберегли імені розумного й сміливого козака-розвідника. Володимир Малик назвав його Арсеном Звенигорою і вивів головним героєм тетралогії…
З неослабним інтересом читаються також сторінки про легендарну-Запорозьку Січ, яка століттями залишалася грізною фортецею звитяжців, що громили ворогів-загарбників. За наказом турецького султана 15-тисячний загін яничарів і 40-тисяч-на татарська орда оточили Запорозьку Січ, щоб знищити її невеликий гарнізон і зруйнувати укріплення2. Цей трагічний і. водночас героїчний епізод яскраво змальовано в романі.
Зрадник провів яничарів у Січ і допоміг знищити варту.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)