Володимир Бровченко – Чарівник

ЧАРІВНИК

В рожево-білії папахи Вбира весна розлогий сад: Здаля, немов незнані птахи, На білих ніжках стали вряд Пармен, антонівки, ранети…

Природо мила, чарівна! Зберись отут усі поети – Не оспівать їм сад сповна. Тут головний один хазяїн – Степан Петрович, садівник, Спитай дітей, і кожен знає, Що садівник той – чарівник.

Він розмовляє з деревами (Тому ростуть, тому й цвітуть) І завжди знає, де ровами За найсолодшими плодами Хлопчиська, крадучись, бредуть.

Не гримає… Та гнівним знаком Суворість ляже на лице,

Коли якийсь-то розбишака Мале зламає деревце. Про урожай розмова всюди, Як з яблунь гупають плоди…

Із степу в сад заходять люди, Мовляв… напитися води. Усі вітаються уклінно, Бажають щедрих довгих літ.

Степан Петрович неодмінно – Гостинець дітям і привіт… Сьогодні бачили хлоп’ята, Коли туман ранковий зник:

Вже між дерев ходив вусатий Степан Петрович, чарівник.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Володимир Бровченко – Чарівник