Водевіль (франц. vaudeville) – жанр легкої комедійної п’єси, в якій драматична дія поєднується з музикою, піснею-куплетом, танцями. Водевіль розвивається як жанр наприкінці XVIII – у XIX столітті. Назва його виникла у Франції, але щодо її етимології існують дві версії. За першою з них, назва походить від “водевірів” – веселих пісень (куплетів з рефреном), які складав народний поет Нормандії Олів’є Баслен, що жив у долині річки Вір (Vau de Vire).
За іншою версією, назва водевілю походить від міських пісень (voix de ville – міські голоси). В першій
В 1792 році в Парижі засновується спеціальний театр “Водевіль”.
У XIX столітті жанр втрачає свою політичну злободенність та гостроту. Тепер водевіль – просто жарт, йому
Коні, &;#913;. Чехов. Найпопулярнішими водевілями українських письменників є “Москаль-чарівник” І. Котляревського, “Простак” В. Гоголя, “По ревізії” М. Кропивниць-кого, “На перші гулі” С. Васильченка.
У другій половині XIX століття на зміну водевілю приходить оперета.