Літературне читання 3 клас
СВІТ ГУМОРИСТИЧНИХ ТВОРІВ
ГУМОР У ДИТЯЧІЙ ЛІТЕРАТУРІ
МИКОЛА НОСОВ
Російський письменник Микола Носов народився в Києві, у сім’ї актора. Зберігши родинну традицію, він працював режисером, створив чимало мультиплікаційних, навчальних і наукових фільмів.
Однак відомим його зробили збірки гумористичних оповідань “Пригоди Незнайка та його друзів” і “Фантазери”. Герої цих творів – дотепні, кмітливі мрійники й вигадники.
ВИТІВНИКИ
Ми з Валею витівники. Ми завжди витіваємо якісь
Одного разу ми читали казку “Троє поросят”. А тоді почали забавлятися. Спочатку ми бігали по кімнаті, стрибали і кричали:
– А я вовка не боюсь!
Потім мама пішла до крамниці, а Валя сказала:
– Давай, Петрику, зробимо собі хатку, як у тих поросят, що в казці.
Ми стягли з ліжка ковдру й завісили нею стіл. Ось і вийшла хатка. Ми залізли в неї, а там темно-темно!
Валя говорить:
– От і добре, що в нас своя хатка! Ми завжди будемо тут жити й нікого до себе не пустимо; а якщо сірий вовк прийде, ми його проженемо.
Я кажу:
– Шкода, що в нас у хатці нема вікон, дуже темно!
– Нічого,
Я питаю:
– А ти мене бачиш?
– Ні. А ти мене?
– І я, – кажу, – ні. Я навіть себе не бачу.
Раптом мене хтось як схопить за ногу. Я як закричу!
Вискочив з-під столу, а Валя за мною.
– Чого ти? – питає.
– Мене, – кажу, – хтось схопив за ногу. Може, сірий вовк?
Валя злякалась і бігом з кімнати. Я – за нею. Вибігли в коридор і двері зачинили.
– Давай, – говорю, – двері тримати, щоб він не одчинив.
Тримали ми двері, тримали.
Валя й каже:
– Може, там нікого нема?
Я питаю:
– А хто ж тоді мене за ногу торкав?
– Це я, – відповідає Валя, – я хотіла знати, де ти.
– Чого ж ти раніше не сказала?
– Я, – каже, – злякалась. Ти мене злякав.
Відчинили двері. У кімнаті нікого нема. А до столу підійти однак боїмося: а що як з-під нього сірий вовк вилізе!
Я говорю:
– Піди зніми ковдру.
А Валя мовить:
– Ні, ти піди!
Я кажу:
– Там же нікого нема.
– А може, є!
Я підкрався навшпиньках до столу, смикнув за край ковдри і бігом до дверей. Ковдра впала, а під столом нікого нема. Ми зраділи. Хотіли полагодити хатку, тільки Валя каже:
– А що як знову хтось за ногу схопить?
Так і не гралися більше в “троє поросят”.
Переклад Івана Сподаренка
– У яку казку гралися Петрик і Валя? Про що в ній ідеться?
– Про що розмовляли діти, коли залізли в хатку?
– Розкажи, що трапилося потім. Що з описаного викликає сміх?
– Знайдіть в оповіданні діалоги. Прочитайте їх в особах, передаючи інтонації героїв.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)