Мандруючи до другого чуда світу, ми попадемо в країну між двома ріками, де, за біблійними переказами, був земний рай, у казкову країну, яку знаємо з “Тисячі та однієї ночі”. Ми попадемо в її столицю Вавилон, найбільше місто стародавнього світу. У цій країні і в цьому місті нам треба відшукати “висячі сади” легендарної цариці Семіраміди (дев’ятий вік до н. е.).
Висячими називають сади, які ростуть високо над землею. Ось їхній опис. Насамперед ставлять камінні стовпи, що приймають на себе вагу всієї будови; оздоблені, вони утворюють
Пальма – єдине дерево, яке, намокнувши, набрякає, а коли висохне, знову вирівнюється. На ті балки насипано товстий шар землі, а. в ту землю посаджено широколисті й інші дерева, а також найрізноманітніші квіти. Перед тим як садити, усю цю площу кілька разів переорюють, і грунт там стає такий же добрий для саду, як і всякий інший.
Таким чином, над головами тих, що гуляють між стовпами внизу, пролягає зоране поле. Вода або подається силою власного спаду, або її піднімають по трубах спеціальні пристрої,
“Висячі сади” перевершили багато інших споруд античності, більших розмірами і розкішніших; вони перевершили їх, по-перше, оригінальністю задуму, по-друге, досконалістю й сміливістю будівельних конструкцій, водочерпальними пристроями і, по-третє, красою. Ми сказали “по-третє”, але античний світ ставив красу на перше місце. (За В. Замаровським)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)