(1834-1873)
Народився в с Хомутинцях на Вінниччині в родині сільського священика. Закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Усупереч волі батька вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії.
Жив дуже бідно, під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Працював лікарем у місті Ялта. Його дуже шанували за чесну та безкорисливу працю мешканці міста і навіть обрали почесним мировим суддею округу. Під час епідемії холери, що вибухнула в Криму 1872 року, був призначений карантинним лікарем. Тоді ж виступив проти князя
Руданського мало не звільнили з роботи, почала прогресувати давня хвороба. Дев’ять місяців тривала боротьба з хворобою, поки вона не перемогла. С. Руданського поховали в Ялті.
Спадщина С Руданського багатожанрова: байки, казки, ліричні вірші, балади, поеми, переклади. Письменником започаткований новий жанр у світовій літературі – співомовки.
Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського
Щире захоплення викликали у Степана Руданського українські народні пісні, думи, анекдоти, приказки.
Героєм співомовки Руданського виступає і проста трудова людина, і служителі різних релігійних культів (попи, ксьондзи, рабини), і царська урядова адміністрація, і поміщики-кріпосники. Але кожний з них має ті чи інші моральні вади, які сатирично зображує і викриває з гумором автор. Ми сміємося з хитрощів цигана (“Циганський кінь”, “Спасибі”, “Циганський похорон”), з пихатості польського шляхтича (“Не вчорашній”, “А що тепер буде?”, “Шляхтич”), зі скнарості єврея-шинкаря (“Козацька міра”), з винахідливості пройдисвіта-москаля (“Полотно”, “Іскра”, “На вадапой!”).
Та найчастіше героєм співомовок є простий мужик, українець. У нього теж немало різних моральних вад, які Руданський висміює з добрим гумором. Але за цим сатиричним висміюванням ми відчуваємо шанобливе ставлення поета до своїх співвітчизників, яких він дуже любив і за долю яких у нього боліла душа.
Співомовки показують цих героїв у рідних побутових ситуаціях, де і виявляються їх моральні вади (“Допиталась”, “Указ”, “Добра натура”, “Робили”).
Руданський у гумористичному тоні засуджує нехтування споконвічними моральними цінностями: честю, родинною любов’ю, гідністю, добротою.
Тому і в наш час співомовки С Руданського дуже актуальні. Розважаючи, вони повчають, стають веселими мудрими друзями та вчителями.