Вишуканість і своєрідність лірики А. А. Фета

1. Фет як представник напрямку “чисте мистецтво”. 2. Фет про призначення поета й поезії. 3. Оспівування краси миру у віршах поета 4. Тема любові в лірику Фета.

Лірикові А. А. Фета прийнято відносити до літературного напрямку за назвою “чисте мистецтво”. Насправді поет у своїй творчості не намагався висловити власну цивільну позицію, нікого ні до чого не призивав, не викривав пороки суспільно-політичного життя. Фет звертав увагу на вічні загальнолюдські цінності, серед яких краса й вишуканість миру навколо має особливе значення.

Нехай

міняється суспільний ладо, нехай іде боротьба за волю або владу, нехай відбуваються великі діяння, але як і раніше наступає ніч. І на небокраї з’являються зірки, при погляді на цю пишноту в поета народжуються рядки: Яка ніч! Усе; зірки до єдиної Тепло й лагідно в душу дивляться знову, И в повітрі за піснею солов’їної Розносяться тривога й любов.

Фет передає найтонші відтінки настрою У нього – власний погляд на призначення поета й поезії. З погляду Фета, поет повинен отрешиться від земних проблем, повністю віддатися польоту фантазії: Лише в тебе, поет, крилатий слова звук Вистачає на лету й закріплює

раптом И темне марення душі, і трав неясний захід; Так, для безбережного покинувши вбогий діл, Летить за хмари Юпітера орел, Сніп блискавки несучи миттєвий у вірних лабетах. Щомиті життя у віршах Фета здобуває особі значення.

У його поезії немає й натяку на щось буденне, сумовите. Виявляється, щодня може бути прекрасний і гармонічний Потрібно тільки помітити й насолоджуватися цією пишнотою. Яке счастие: і ніч, і ми одні!

Ріка – як дзеркало й вся блищить зірками; А там-те… голову закинь-ка так глянь: Яка глибина й чистота над нами! У поета особливий ритм добутків. Не випадково П. И. Чайковський говорив: “Фет у кращі свої мінути переходить із меж, зазначених поезії, і сміло робить крок у нашу область”.

Великий композитор мав на увазі унікальну Мелодику віршів Фета.

Багато утворів Панаса Опанасовича стали романсами. Читання віршів Фета дозволяє на час відволіктися від проблем і поринути в дивно прекрасний мир. Тут все похоже на казку.

Так, можна визнати, що поет ідеалізує мир реальний, наділяє його особливими рисами Але хіба не прекрасно, що талант Фета, співака краси, здатний на це. Реальний мир з’являється зовсім іншим, наділяється особливими властивостями. Ніч.

Не чутно міського шуму. У небесах зірка – і від її, Начебто іскра, заронилась дума Таємно в серце смутне моє. І світла, прозора дума ця, Начебто милих поглядів влучний погляд; Глиб душі повний рідного світла, И давній гості досвід радий. Сам поет уважав головним завданням художника показувати красу: “Без почуття краси життя зводиться до годівлі гончих у задушливо-смердючій псарні”.

Парадоксально, але на добутки Фета значний вплив зробив реалізм. Насправді, коли поет описує пейзаж, він звертає увагу на дрібні деталі, які вислизнули б від уваги простого спостерігача. Реалізм проявляється в описі миру навколо.

Але разом стем Фет з особливою увагою ставиться до власних емоцій і почуттів. Він чесно й відкрито говорить про всі емоції, які виникають у нього при погляді на красу миру навколо.

Фет умів “уловити невловиме”. Таку характеристику давали йому критики Він здатний запам’ятати у віршах якесь мгновенье. І воно здобуває зовсім інше значення, розростається до катеГореї філософських питань: Тільки у світі і є, що запашний Милої голівки убір. Тільки у світі і є цей чистий Уліво, що біжить проділ.

С. Я. Маршак писав про Фете: “Його вірші ввійшли в російську природу, стали її невід’ємною частиною, чудесними рядками про весняний дощ, про політ метелика, проникливими пейзажами. Природа в нього – точно в перший день утвору: кущі дерев, світла стрічка ріки, солов’їний спокій, що дзюрчить солодко ключ… Якщо настирлива сучасність і вторгається інший раз у цей замкнутий мир, то вона відразу ж втрачає свій практичний зміст і здобуває характер декоративний”.

Поет у своїх віршах оспівує й любов. Життя самого Панаса Опанасовича була трагичной. Він був закоханий у дочку бідного поміщика Марію, але відсутність грошей не дало закоханим сполучатися шлюбом.

Дівчина незабаром загинула під час пожежі. І все своє життя Фет пам’ятав оней.

По його віршах було ясно, що він не страшиться смерті, адже тільки небуття може принести заспокоєння. Не призначено з тобою нам дружно Носити оковів, Не шукаємо ми й нам не потрібно Ні клятв, ні слів. Не нам захвати й суми, Любов моя!

Але ми в поглядах розгадали, Хто ти, хто я. Чим ми горимо, світити готове В тьмі ночей; И щастя шукаємо ми земного Не в людей Вірші Фета привертають увагу читача, тому що вони гармонічні й прекрасні. Вони поза часом, і тому інтерес до них ніколи не згасне


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Вишуканість і своєрідність лірики А. А. Фета