Прислів’я та приказки – це невичерпне джерело мудрості народу. Деякі прислів’я та приказки народів Росії прямо підкреслюють значення цього виду фольклору. Так в Якутії можна почути таке: “Прислів’я – притча предків”, “Прислів’я – в усіх на вустах”, “Людське слово – не дзвіночок, прив’язаний до дуги”.
Тувинці мають свій запас мудрості: “Вірьовку треба вміти вити, прислів’я – розуміти”, “Під час повені немає риби, в прислів’ї немає брехні”, “Приказка яскравіша од квітки” тощо.
Найдавнішими
В них можна знайти відповіді на життєві ситуації, а також корисні поради: “Уночі не йди на вогник, що здається близьким, а йди на гавкіт собаки,
Російський письменник М. Горький говорив про своє ставлення до прислів’їв та приказок: “Взагалі прислів’я та приказки зразково формують увесь життєвий, соціально-історичний досвід трудового народу… Я дуже багато вчився на прислів’ях – і інакше: на мисленні афоризмами”.
(Переклад з російської прислів’їв та приказок В. Бойка)