Вирішення проблеми “Поет і суспільство” в поезії Ш. Бодлера “Альбатрос” (1 варіант)

Проблема поет і суспільство є однією з найгостріших для людей із творчим потенціалом і загостреним світовідчуттям – для митців слова. Як почуватиметься талановита високоінтелектуальна людина, наприклад, у товаристві обмежених міщан? Чи. оцінять вони духовні й творчі надбання такої людини? Чого варті всі прекрасні душевні поривання, усі вияви натхнення для брутальної нечулої юрби?

Ці питання ставить видатний французький поет XIX століття Шарль Бодлер у своїй поезії “Альбатрос”.

Як представник символізму в літературі, Шарль

Бодлер віддавав перевагу асоціативному мисленню. Важливим для нього був символ як уособлення певного явища, філософського поняття. Вірш “Альбатрос” – яскравий тому доказ.

Автор говорить про гордих морських птахів, альбатросів, які вільно ширяють над водними глибинами. їхні білосніжні крила, плавний політ не можуть не викликати захоплення. Та ось альбатроса для розваги ловлять матроси й кладуть його на палубу. Що бачимо далі?

Величезні крила, які так добре тримали в повітрі, не дають злетіти з палуби й тільки безпомічно волочаться за тілом, ноги ледве ступають – і птах виглядає смішно й незграбно.

Шарль

Бодлер із гіркотою говорить:

Найшвидший із гінців, як важко він ступає!

Окраса вітру й хвиль, яким він став смішним!

Той, дражнячись, в дзьоб дим йому пускає.

Той натовп веселить, кульгаючи, як він.

Так, у всьому прекрасному й величному можна побачити потворне та недолуге. Проте читач помилиться, якщо під час ознайомлення з віршем подумає, що йдеться лише про морських птахів. Насправді альбатрос символізує творчу особистість, поета, якого не сприймають і не розуміють обмежені люди. Майстер слова може творити скільки завгодно, сяяти талантом і розумом, закликати до моралі, та засліплений власною дурістю натовп глузує з нього, бере на кпини все прекрасне й високе.

Поету важко жити серед неосвічених Міщан, байдужих до його творів. Наявність таланту й розуму в такому оточенні тільки заважають. Тому Шарль Бодлер, описуючи альбатроса, вигукує: “Поете, ось образ твій!” Далі він пояснює своє порівняння, розшифровуючи символіку вірша:

… Так само без зусилля

Літаєш в хмарах ти серед громів страшних,

Та заважають велетенські крила

Ходити у юрбі між глузувань дурних.

Думаю, видатний французький символіст і сам неодноразово зазнавав принижень і насмішок. Усю гіркоту від ставлення суспільства до творчої особистості він виливає у поезії “Альбатрос”. Ми ж повинні робити висновки з прочитаного й пам’ятати, що душа митця надзвичайно вразлива, а отже, ставитись до таких людей треба з пошаною і благоговінням.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Вирішення проблеми “Поет і суспільство” в поезії Ш. Бодлера “Альбатрос” (1 варіант)