Вінграновський Микола Степанович “Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі…”

Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі З розплющеними 28-літніми очима Наш Василь іде по останній у світі дорозі З зупиненим серцем з опущеними руками В яких учора іще Говорило перо Поета-мужа

В темно-коричневому костюмі В білій сорочці защібленій матір’ю під підборіддям

В черевиках зашнурованих дружиною З кручі Дніпра З 28-ми своїх літ Наш Василь стартував на немислиму в світі орбіту

Ім’я якій Наші горе і сльози І тиха клятва моя На солонім плечі України

Мій Василю Справа не в тому пузатому автобусі Підперезанім чорною

стрічкою І справа не в чорних отих світлофорах І не в чорних отих горобцях Що вицвірінькувались з-під коліс І справа не в п’яненьких гробовщиках З чорними лопатами під хрестами Справа Василю не в цьому

Ти б сам сказав Якби не летів зараз ти з найбільшою швидкістю в світі Щоб стати наснагою в нашому небі Дивитись і переконуватись Що Справді Робимо Ми Для щастя народу Дніпра Ми завжди у чімсь не встигали Але наш Василю Яке покоління В такій вибагливій мірі Вправі засвідчити те Що я кажу з непокритою головою і серцем Жодного слова брехні Жодного граму підступства Підлості Хитрощів Чи недовір’я Наклепів В нас не було поміж нами В нас не було і не буде Так я кажу Чи ні Так я кажу Чи ні Я кажу правду Бо за душею цієї правди Стоїть Україна.

1965.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

alt

Дізнайтесь вартість своєї роботи

Безкоштовна оцінка замовлення!

Оцінимо за півгодини!

Вінграновський Микола Степанович “Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі…”