ВІЛЬГЕЛЬМ ГАУФ
(1802-1827)
Коротке життя Вільгельма Гауфа було насичене не зовнішніми подіями, а невтомною творчою працею, внутрішнім напруженням. Він походив з родини німецького чиновника, рано залишився без батька і провів дитинство у родичів. Вільгельм Гауф дуже багато читав, а вечорами переповідав прочитане домашнім, намагаючись привести все до гармонії, до щасливого кінця.
Хлопчик закінчив теологічне (богословське) відділення університету, захоплювався античною літературою та історією. Згодом служив домашнім учителем в родині
Вільгельм Гауф уклав три альманахи казок. У першому альманасі “Караван” (1826) купці, що відпочивають на привалі, згадують пригоди і випадки, які трапилися з ними на екзотичному Сході. Альманах “Олександрійський шейх” (1827) складають також східні казки.
Щодо змісту третього альманаху “Шинок в Шпесарті”, який вийшов після смерті його укладача (1828), то до нього ввійшли казки німецького Середньовіччя.
Гауф зібрав і обробив велику кількість казок, прагнучи
Ви не затримуєтесь на предметах оточення, на звичайних своїх думках – ні, ви все співпереживаєте: це з вами траплялися всі чудеса – таку участь ви брали в тому, про що йшлося, так ваш дух здіймався за оповіддю над існуючим, що здавалось вам не таким прекрасним, не таким привабливим, так ваш дух ширяв вільно і безмежно у невідомих горних сферах”.