Виклад сюжету збірників повістей епохи Мін

Вань був чаеторговцем, а допомагав йому Тао по прозванню Залізний Чернець. Приворовивал він у хазяїна хоробро. Раз застукав його Вань за підрахунком украдених грошей та й вигнав. По всьому місту колишнього слугу злодієм знеславив, так що Залізного Ченця ніхто прислужувати не брав

Той уже оголодал до останньої крайності, утомився проклинати колишнього хазяїна, коли випадково услихал, що дочка Ваня, овдовівши, вертається додому з усім скарбом і малолітнім братом. Вирішив Тао зустріти її першим, може, допомогти чим, може, просто про заступництво попросити

На дорозі Тао окликнув незнайомець. Довідавшись про справи Залізного Ченця, він покликав його із собою. Так Тао виявився в бандитській зграї. Підкріпившись, він пішов на розвідку й незабаром доповів новим друзям, що Вань Сюнян із братом і слугою будуть до вечора, а поклажа в них знатна

У темному лісі розбійники напали на подорожан, слугу й хлопчика вбили, а Вань Сюнян ватажок взяв собі вжени.

Якось жінка поцікавилася ім’ям свого нового чоловіка, і той зізнався, що кличуть його Мяо Чжун, а кличка – Десять Драконів. Його підручний по прозванню Мічений був незадоволений такою відвертістю, він підозрював, що жінка може донести, і замислив неї вбити. Довелося ватажкові повести неї в безпечне місце, до своєму знакомцу, і там залишити. Знакомец цей оголосив нещасної, що Мяо Чжун її йому продав

Через кілька днів Вань Сюнян уночі вибралася з будинку. Вона вирішила покінчити із собою: не могла знести ганьби. Тільки приладила петлю, як з’явився рослий чоловік.

Він обіцяв урятувати її.

Був це відомий своєю шанобливістю Инь Цзун, що жила з бабою матір’ю. Инь Цзун хотів доставити Вань Сюнян додому до батька. Рушили вони в шлях. Коли до міста залишалося зовсім мало-мало, заюшив дощ.

Рятуючись від дощу, подорожани тикнулися в перші двері, що попалися… і виявилися в будинку Міченого. Там же виявився й Мяо Чжун – Десять Драконів

Розбійники схопилися з Инь Цзуном. Кожного він би здолав, але їх було двоє. Незабаром усе було кінчено. Бідну Вань Сюнян посадили під замок

Тим часом старий Вань, прознавши про розбійницький напад, про те, що син і слуга вбиті, а дочка зникла, призначив нагороду тому, хто допоможе покарати лиходіїв. старець, Що Жив по сусідству, саме в ці дні послав свого сина Хэ-га купити іграшок із глини на продаж. Трапилося так, що прийшов той за покупками в те Село й у той будинок, де Мічений жив. Поки вибирав іграшки, почув знайомий голос Вань Сюнян, що молила його про допомогу. Із всіх ніг пустився юнак у місто, про усім розповів Ваню.

Той написав в управу чолобитну, і збройні стражники захопили всю розбійницьку зграю. Їм би це не вдалося, каби на шляху лиходіїв не встала закривавлена людина величезного росту – убитий бандитами Инь Цзун!

Всіх лиходіїв стратили, а на честь Инь Цзуна вдячний Вань спорудив кумирню

Красуня Мо прорахувалася (Сестриця Мо, зробивши втечу, двічі прорахувалася, однак ж потім вона сполучалася законним шлюбом з Яном Другим) – Зі збірників повістей епохи Мін (XIV-XVII вв.)

Якийсь урядовець-письмоводитель був одружений на жінці легковажної, схильної до любовних зв’язків. Навіть після народження сина вона про дитину не піклувалася, а тільки розважалася. Якось чоловік виїхав по справах, дружина завела каверзи, утекла з полюбовником з будинку, захопивши із собою сина. У дорозі трирічне маля почало плакати, недбайлива мати сунула дитину в траву й із дружком далі відправилася

Дитини підібрав Чи ремісник Третій. Був він бездітним, родичам хлопча дуже полюбилося

Тим часом додому повернувся письмоводитель. Порожньо. Ні дружини, ні сина. Ніхто нічого не знає. Один раз, проходячи випадково мимо Чи будинку Третього, примітив граючої дитини й визнав у ньому свого сина.

Чи хлопчика віддати відмовився, повторював, що знайшов у траві й тепер дитина його. Пішли в суд. Суддя Чи не повірив Третьому й наказав бити його кийками.

Той стояв на своєму. Але коли катування підсилили, воно обмовив себе: мол, давно жінку з дитиною доглянув, її вбив і в ріку кинув, а дитя в будинок взяв. На Чи Третього негайно надягли важку колодку, поставили на коліна. Залишався тільки вирок оголосити

Раптово навколо все стемніло. Заблискали блискавки, загримів грім. Суддя звалився додолу й випустив дух, із чиновників капелюха посривало, начальство тремтіло від страху. Так ще на спині померлого судді напис з’явився: ” ЧиТретього засудили несправедливо!”

Довелося продовжити дізнання. Чи незабаром виправдали, а там і недбайливу матір відшукали

Такі випадки в житті нерідкі. От і красуня Мо завела собі коханця – Яна Другого. Тільки чоловік, довідавшись, миритися із цим не захотів і строго попередив дружину. Тоді коханці задумали втечу

А поки Мо тужила на самоті. Вирішила випросити в чоловіка дозвіл відправитися на богомілля. Той дозволив.

Треба сказати, що був у них родич – шалапут Юй Шэн, що давно за Мо ввивався. Тепер вирішив не пропустити нагоди. Після богомілля заманив її до себе в будинок, напоїв вином і досяг мети. Красуня не той^-те-дуже-те й пручалася.

Вона навіть вибовкала спьяну про втечу сполюбовником.

Кілька разів назвала Юй Шэна Яном, потім веліла човен до умовного дня й години приготувати

Юй Шэн до потрібного дня пригнав човен до будинку Мо. Та про пиятику майже забула, а про втечу пам’ятала. Квапливо склала речі в човен. Відчалили.

Отут тільки помітила, що бігла не з тим. Але вертатися пізно.

Чоловік повернувся додому – не застав дружину. Вирішив, що її коханець викрав. Відправився до Яна.

Той відмикався, а коли справи в розшукну управу передали, зізнався, що замишляли з Мо втеча й що з жінкою потім струсило – не знає. Били його, били, але наклепу на себе не звівся

А втікачі оселилися разом, віддавалися любовним утіхам. Правда, Мо увесь час Яна Другого згадувала. Зрозумів Юй, що меж ними ладу не буде, і задумав продати жінку в місцевий веселий заклад.

Заманив її туди обманом, умовившись попередньо з господаркою, і залишив. Довідалася Мо, що її продав дружок, так пізно було

Якось трапився в тих краях людин з її рідних місць. Прийнялася Мо про чоловіка розпитувати, заодно й про Яна Другого все довідалася. Мо йому й своїй історії повідала. Гість обіцяв повідомити чоловікові новина

Так і зробив. Разом відправилися вони в розшукний наказ. Там завели справа про злочинний продаж людини. Юй Шэна схопили й кинули в темницю. Він не міг нічого заперечувати.

Ян Другої подав прохання про звільнення за відсутністю провини. Суддя повелів доставити красуню Мо. Почалося ретельне дізнання

Юй Шэна били кийками й присудили повернути гроші, виручені за продаж подружки. Яна визнали невинним, хоча він і прелюбодействовал. Отут виступив обманутий чоловік і заявив, що відрікається від розпусної дружини.

Тоді сусіди запропонували чоловікові віддати дружину Янові Другому. Той погодився. Склали потрібні папери, і всі, на радість красуні Мо, зладилося в кращому виді

Коханці витягли урок зі своїх халеп і прожили разом гідно до самої кончини


Виклад сюжету збірників повістей епохи Мін