Дія відбувається в провінційному німецькому містечку в період французької буржуазної революції. Поема складається з дев’яти пісень, кожна з яких має ім’я однієї із грецьких муз – покровительок різних видів мистецтв. Імена муз визначають і зміст кожної пісні. По дорогах, що йде від Рейну, тягнуться обози з біженцями. Нещасні люди рятуються з уцілілим добром від хаосу, що виник у прикордонних областях Німеччини й Франції в результаті французької революції
Небагата пара із прилеглого містечка посилає свого сина Германа передати
У візку молода жінка тільки що народила дитину, а його навіть не в що загорнути. З радістю віддає їй Герман усе, що зібрала йому мати, і вертається домийся
Батьки вже давно мріють женити Германа. Навпроти їхнього будинку живе багатий купець, у якого на выданье три дочок. Він багатий і згодом все його добро перейде до спадкоємиць. Батько Германа, що мріє про невістку зі статком, радить синові посвататися
Дійсно, Герман завжди неохоче вчився в школі, був байдужий до наук, зате добрий, “відмінний хазяїн і славний працівник”.
Помітивши зміну настрою сина після зустрічі з біженцями, мати Германа, жінка прост і рішуча, вивідує в нього, що він познайомився там з дівчиною, що торкнула його серце. Боячись втратити її в цій загальній штовханині, він хоче тепер же її оголосити своєю нареченою. Мати й син просять батька дати дозвіл на шлюб Германа з незнайомкою.
За парубка заступаються й пастир з аптекарем, які саме зайшли до батька вгости.
Утрьох, пастир, аптекар і сам Герман, їдуть у Село, де, як їм відомо, зупинилися біженці на нічліг. Вони хочуть побачити обраницю парубка й розпитати в супутників про неї. Від судді, з яким познайомився пастир у селі, воно довідається, що незнайомка має рішучий характер.
У неї на руках залишилися малолітні діти. Коли на їхній будинок напали мародери, вона вихопила в одного з них шаблю й зарубала його, а інших чотирьох ранила, тим самим захистивши своє життя й життя дітей
Пастир з аптекарем вертаються в будинок батьків Германа, а парубків залишається, він хоче сам відверто поговорити з дівчиною й зізнатися їй у своїх почуттях. Він зустрічає Доротею, так кличуть незнайомку, біля села, у колодязя. Герман чесно зізнається їй, що повернувся сюди за нею, тому що йому сподобалися її привітність і моторність, а його матінці потрібна гарна помічниця в будинку.
Доротея, думаючи, що парубок кличе неї в робітниці, погоджується. Вона відносить воду своїм супутникам, прощається з ними, хоча вони дуже неохоче розстаються з нею, і, взявши свій вузлик, іде Сгерманом.
Батьки привітно зустрічають їх, молода ж людина, улучив момент, просить пастиря роз’яснити Доротее, що не як служницю він привів її в будинок, а як майбутню господарку. Тим часом батько Германа, ніяково пожартувавши щодо вдалого вибору сина, викликає зніяковілість у Доротеи. Отут і пастир пристає до неї з розпитами про те, як вона поставиться до того, що її молодий хазяїн збирається женитися.
Розстроєна дівчина вже збирається піти. Як виявилося, Герман теж відразу сподобався їй, і в глибині душі вона розраховувала, що згодом їй удасться завоювати його серце. Не в силах більше мовчати, юнак відкривається Доротее у своїй любові й просить прощення за свою сором’язливість, що перешкодила йому це зробити раніше.
Молоді люди щасливі, що знайшли один одного. Знявши з батьків Германа їхні обручки, пастир обручає ними й благословляє “новий сполучник, настільки схожий на старий”, але, виявляється, на пальці Доротеи вже є обручку. Дівчина розповідає про свій нареченого, що, натхненний любов’ю до волі, довідавшись про революцію, поспішив у Париж і там загинув.
У шляхетному Германі оповідання Доротеи тільки зміцнює рішучість зв’язати “своє життя назавжди з нею й захищати неї в це лихоліття “з доблестю чоловіка”.
Е. А. Коркмазова
(1 votes, average: 5.00 out of 5)