Війон. (1434-1463)

Точних відомостей про життя дуже мало. Жив в епоху катаклізмів. Місце в літературі важко визначити. Творчість В. суперечливо. Укладається в поезію вагантов.

Бродячі школярі писали вірші, де сполучався гумор, іронія й сатира. Рід. у Парижі, батько рано вмер, виховував дядько. В 12 років – студент Паризького универа. Студент – символ вільнолюбства, спраги життя. (Франсуа де Монкарбье) був одним із самих буйних студентів, але завершив утворення – магістр мистецтв.

Працював клерком. 1455 – через жінку вбив і був змушений бігти з міста,

але незабаром повернувся й прильнул до зграї злодіїв, що беруть участь у крадіжці новаррского коледжу, можливо тоді написав “Малий заповіт”. Поема носить центричний характер

Залишає друзям спадщина – рвані штани, волосся, тюремний строк. Відсутній сюжет. Замальовки вдач нанизуються на ідею заповіту. В. стає бурлакою – одним з мільйонів. Авантюрний дух, способ-ть співпереживати народу й зробили його бурлакою.

Основний мотив поезії – бездушшя й несправедливість. З 1463 про долю поета нічого невідомо. Особистість В. повна протиріч, основні мотиви – викриття соц. несправедливості, радості життя (почуття,

любов, вино), швидкоплинність життя. В. впивається радостями буття, але не забуває про смерті. “Великий заповіт” – герой залишає нащадкам думки, почуття, вірші.

Зберігається опис побуту, вдач, розповідає про безсердечність коханої, що любить його гроші, про думки перед стратою. Пише в жанрах: балади, рондо (12-стишие), заповіт

Але його відрізняє индивид. погляд. Поезія позбавлена умовності. Треба подіям життя. Вірші автобиографични, передають почуття, відчуття, думки.

У рез-те бачення миру, до-рої средневековьяойственно т-ко Війонові. Внутрішня роздвоєність поета. Визнає мир створенням бога. Здатність до жалю сусідить із самоіронією. В. земний поет і хоча не заперечує бога, але його цікавить т-ко земне.

Любов – почуттєвий початок. У віршах т-ко одна жінка, гідна поваги – мати. З’являється тема смерті, фізичного зів’янення, тління, що усіх зрівнює.

З темою смерті тісно средневековьяязан мотив колишньої краси. Поема складається з більше дрібних балад. Ліричний герой В. намагається усвідомити себе. Перед нами не абстрактний образ, а конкретний до.

У поезії В. є присутнім іронія, що носить скотологический, тваринний хар-р. В. сміється над собою. Доля поезії складалася нерівнозначно. В епоху У^-я вірші незатребувані, лише классицисти прийняли В. Буало визнав його поезію досконалістю


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Війон. (1434-1463)